link,title,text http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/pile-tudako-khavondir-tay-seroni-tamna-tiakha-vadeiani/,"Пилё᾽᾽, тудако᾽᾽, хавондир᾽᾽: таӈы серони᾽᾽ тамна тяха вадеяни᾽","Неняӈг᾽᾽ иры᾽ 15 яляна 30 ӈэсына᾽᾽ ян᾽ палӈаваць᾽᾽. Ненадумдмида᾽᾽ ти᾽᾽: N 70º10'21,0'' E 068º09'27,8''. Нензавна мэвэва᾽᾽ 4,5 км. Тикы мюхуня Бованенково-Ухта᾽ газопровод᾽ нимня хаяваць᾽᾽. Тикы газопровод я᾽ ӈылна ӈа, тю᾽᾽уд маниеб лумбад малёмяраха.Бованенково-Ухта᾽ газопровод᾽ таркаха᾽:Газопровод᾽ хэвхана ӈуво᾽ поӈгана хаёвы карьер таня, ненадумдмида᾽᾽ N 70º11'16,9'', E 068º13'17,1''.Едэй ӈэсына᾽᾽ я Ленгазспецстройм᾽ нюбета манзарани᾽᾽ харад᾽ хэвхана ӈа (Ленгазхад, ӈани нюмдя «нулевой километр», Бованенково-Ухта᾽ газопровод миӈа). Тюкона мюсерта ненеця᾽᾽ Ленгазхана няньдамдо᾽, ӈани ӈаврадамдо᾽ тэмдаби᾽᾽. Харадм᾽ лэтпада вадана тюку та хойхад неней ненэця᾽᾽ ю᾽᾽ ёӈорэй турмы᾽᾽, турта ненэцие᾽ падарт᾽ (журналан᾽) падыбидо᾽. Мани᾽᾽ ихинани᾽᾽ вахтахана манзарана᾽᾽ хойхана иленя ненэцие᾽ ня᾽᾽амна ӈамгэхэртм᾽ ехэра᾽᾽, тарем сырап журналхана ӈобкарт савовна падвы еркар᾽᾽ юӈгу (ибӈод еркарахав᾽᾽ сабе ӈока вуни ӈа᾽᾽).Маня᾽᾽ ӈэсыхыдана тикы хардан᾽ снегоходхана, ӈэдалё ханӈаць᾽᾽. Маня᾽᾽ ӈани таня яда нэкалӈаваць᾽᾽. Неняӈг᾽᾽ помна ядва нензел вуни ӈа. Ӈавэдана хардан᾽ тэввана᾽᾽ сер сидна᾽᾽ Ярослав Худи᾽ сава ня, Александра᾽ яндер (Татарстанхад товы) Марс сидна᾽᾽ ядабтась. Тикы ненэць ӈани няхата манэкава нэнэй ненэцие᾽ ила᾽ няю᾽ ӈа. Пыда сидна᾽᾽ кофехена, булочкахана ӈавлаванда е᾽᾽эмня савари вадарихина хумбива᾽᾽.Ленгазспецстрой᾽ ненадумдама᾽᾽:N 70º14'41,8''E 068º09'29,4''.Неняӈг᾽᾽ ирыхына хаер᾽᾽ нувода етри таняць᾽᾽. Паддена ты᾽᾽ мято᾽ хэврихина сюраць᾽᾽, ӈопой яхана пон нусеты᾽᾽. Ты᾽᾽ паддева᾽ ёльцеӈгана хасава᾽᾽ малӈэ ты᾽ тяхана мэсеты᾽᾽. Тарем нувандо᾽ сер суюдо᾽ хавомбасеты᾽᾽. Хусувэй мядндер харто᾽ тыто᾽ ненадумдама᾽᾽ таня᾽᾽. Тикы хавондир᾽᾽ таддикахад яхала᾽᾽ма᾽᾽. Ты᾽᾽ тяхана мэна суюмда манэпата нямыбида, тикы᾽ пуд хавомбида. Ханяӈэхэв научной манзаяхана саами᾽᾽ (ӈано᾽ хан᾽᾽) тыдо᾽ савовна хавомбавандо᾽ ня᾽᾽амна толабининзь᾽.  Теда манэць Ямал᾽ тер᾽᾽ тикы няхатато᾽ хаюртадо᾽ юӈгу᾽᾽. Харта тыта хам᾽ хусувэдо᾽ теневада, тикы хавна ненэцие᾽ хавондир᾽᾽ падарт᾽ падыбада᾽᾽. Хавондирсипой ӈэрё᾽ няна ӈамзам᾽ ӈыда ни пират. Тасий маниенида᾽᾽ ӈэсына᾽᾽ тер᾽᾽ хавондир᾽᾽.Костя Сэротэтто᾽ ха:Ӈэсына᾽᾽ тер᾽᾽ ха᾽᾽:Ӈарханда нялемяхаданда тым᾽ яхала᾽᾽мана сидя хэвхаданда ненадумда пирты. Ненэць хавондирта сита пэртя нюдя хасава нюхунда хаврамбида. Маня᾽᾽ Костява᾽᾽ тарем нисянда хам᾽ мэӈа, ӈарка хасава нида харто᾽ хаводо᾽ нисяндо᾽ хам᾽ ненсэймдахая сертавыдо᾽.Тына᾽᾽ ӈархандо᾽ няле᾽᾽, тадри панэдава᾽᾽, мальцядва᾽᾽ хадаба пяӈгува᾽᾽.  Тыбэрти᾽᾽ вадана нара ты᾽᾽ мал ӈоб толас᾽᾽, та пинкабты᾽᾽, нэлорта᾽᾽. Тедав нялемяхадандо᾽ ненэй тарто᾽ сермам᾽ ханзерць пирты.Хасавако ӈаябарӈа:Неняӈг᾽᾽ иры᾽ 21 яляна 31 ӈэсына᾽᾽ ян᾽ палӈаваць᾽᾽. Ненадумдмида᾽᾽ ти᾽᾽: N 70º11'19,3'' E 068º04'09,1''. Нензавна мэвэва᾽᾽ 3,8 км. Тюку яхана ӈэсыхыдана Мянгча тэраӈгурӈась. Мани᾽ ва᾽᾽авни᾽ няю Хасавако тось.Ӈэсына᾽᾽ тер᾽᾽ вадавна тюку по неняӈг᾽᾽ ӈани похо᾽ манэць тянёсь. Мани᾽ нянавани ёльце ӈока толхаць᾽᾽. Неняӈг᾽᾽ хавна ниберё᾽᾽, пилё᾽᾽ ӈадимяць᾽᾽. Пилё᾽᾽ иры᾽ неняӈг᾽᾽ иры᾽ пуданахад пэӈга.Пилё᾽᾽ сидя тэнзадо᾽: ненэй пилё, сяну᾽ пилё. Ненэй пилё᾽᾽ (ты᾽ пилё᾽᾽) ты᾽ тар᾽ ниня нюду хамдамби᾽᾽. Тарем хаевыдо᾽ сибяӈэ ханӈа᾽᾽. Сибясавэй тым᾽ маханда᾽ нимня нямзьлеб лоӈгсавэйӈэ со᾽᾽. Нара᾽ няна, ты᾽᾽ ниць ирыхыд, хоба᾽ пиняю ӈадиберӈа᾽᾽. Тикад пилёӈэ ханӈа᾽᾽.XXвек᾽ нерденяд ненэй ненеця᾽᾽ тыдо᾽ пилё᾽ пардонхана пэраць пяйдонзь᾽᾽. Хурка ӈэбта ӈод  малӈэ яӈгава серта юӈгунив. Яӈгавдавэй хаёвы ты᾽᾽сибят ᾽᾽ хась пиртадо᾽. Сибясавэй ты᾽ хоба᾽᾽ нюдяко сисавэй᾽᾽, тиканда᾽ нид еяӈэ сертаб подаӈга᾽᾽. Тянюмдемба пилё᾽᾽ хадерпада᾽᾽. Сэр хоба ты᾽᾽ хэван᾽ лехэбтамбада, тикан᾽ ӈамдорта᾽᾽ пилё᾽᾽ пяхана хутдамбада᾽᾽. Пилё᾽᾽ тарем хадабавам᾽ ӈацекы᾽᾽ ёльце харвобтадо᾽. Яляна мале сян ёӈорэй хобдо᾽ нюдерць ты᾽᾽ няна ханцеты᾽᾽.Сяну᾽ пилё᾽᾽ ненэй пилёт тамна пинкабты᾽᾽. Нюдо ты᾽ пыя᾽ сивня ӈэдабтамбидо᾽. Тикыдо᾽ ты᾽ сё᾽ мю хаморӈа᾽᾽, таняна иле᾽᾽. Яӈгавдавэй ӈэбта сяну᾽ пилё᾽᾽ нюхуд ты хась пиртада. Ӈахат (тедаӈо тарця сер᾽᾽ ӈани таняраха᾽᾽) сяну᾽ пилё᾽᾽ ню᾽᾽ хаврамба ты᾽ пыя᾽ сивня, ня᾽ сивня сярхана вабтпавыдо᾽.Сата епдяхана хойхана пур᾽᾽ сертаби᾽᾽. Ӈоб неняӈг᾽᾽ яляна маня᾽᾽ сидя пурм᾽ пятабиваць᾽᾽.Пурдо᾽ сертабива᾽᾽:Ярославха᾽ Майяха᾽ ӈавка неняӈгахат ервхаюта᾽ мят тюӈга:Не᾽᾽ надорӈа᾽᾽, сэдора пэяд᾽᾽. Александра ӈоб тарем нерденя хобамда наӈась.Аля хобамда пидерцьӈгана(мэятабцьӈгана) мэядамбида:Ёльцендо᾽ таль ты᾽᾽ мэнена тудако᾽᾽ ӈадиберць пэяд᾽᾽. Ӈока ӈэда яхананда тудакута ты᾽᾽ хад сэвдарев пыдабтаӈга᾽᾽. Ханяӈы малкурта᾽᾽ пи᾽ ёльцеӈгана ханодо᾽ подерпа пя᾽᾽. Луци᾽ харвобтана ӈавар᾽᾽ - тудако᾽᾽ -  хойхана нидо᾽ ӈорас᾽᾽. Ненэй ненэцяӈгана тикы ты᾽᾽ ӈавар᾽᾽. Мани теневанани᾽ тудако᾽ тэнзхат сыроежка᾽᾽, подберезовик᾽᾽ сэван᾽ хаморӈаць᾽᾽.Неняӈг᾽᾽ иры᾽ 27 яляна 32 ӈэсына ян᾽ палӈаваць᾽᾽. Ненадумдмида᾽᾽ ти᾽᾽: N 70º10'42,7'' E 067º56'46,1''. Нензавна мэвэва᾽᾽ 4,8 км.Тюку яхадана запад᾽ няри мюсеваць᾽᾽. Тэраӈгуромахадана᾽᾽ Юмбыды яха᾽ няю мюсе пэӈгуна᾽᾽. Морды яхам᾽ хаврахая, Альбина᾽ мядндер᾽᾽ ӈамдулаван᾽ пяӈгува᾽᾽.Пилё᾽᾽ иры᾽ пудана – вэба᾽᾽ иры᾽ нерденя᾽ пиркана серони᾽ сертаванзь лакри Салехардан᾽ тутани᾽. Та᾽ ёльцеӈганаӈокамбойтадта᾽᾽мадамда,видеодамдаманэлабта пиртани᾽.Нина᾽᾽ эфирхана манэтынама᾽᾽." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-poneniag-iry-tamdaia-esovy-mia-mor-malambava-khebidia-ia/,"2015 по᾽неняӈг᾽᾽ иры: тамдая ӈэсовы мя, мор᾽᾽ маламбава, хэбидя я","Сава някуцини᾽᾽, ӈани᾽ торовов! Тидари тари ӈамгэ᾽ мян тадта᾽᾽ма᾽᾽ ня᾽᾽анда манэманзь ӈэдабтамбини᾽. Ӈокамбовна вэба᾽ иры᾽ нерняна  Салехардахана мэвани᾽ сер ӈэдабтаванзь пэрӈани᾽.Неняӈг᾽᾽иры᾽11яляна29ӈэсына᾽᾽янпалӈаваць᾽᾽.Ненадумдмида᾽᾽ти᾽᾽:N 70º09'26,8'' E 068º16'45,2''.Нензавнамэвэва᾽᾽5км.Нидямдананяна᾽᾽ВладимирХуди᾽мяӈэсысь.Таремгавтахаладатыдаӈананяна᾽᾽ӈомыць᾽᾽.Хахаядапохонатикыненэцьтыдавулитянюмы᾽᾽.Тикы᾽нидмято᾽ӈопойяханапонкаяпалёвы.Мюхуняӈаниненэциедо᾽ядатэворӈа᾽᾽.Владимир᾽ хасава ню Алеша снегоходм᾽ мэць мюсе.Маня᾽᾽ тет мяма᾽᾽:29 ӈэсына᾽᾽ яхад 2 км᾽ пират Ялепя суты’ хэбидя я ӈа. Тикы ненадумдавдавэй ям᾽ манэманзь Александр Сергей Худи᾽ ня ханӈаханзь᾽. Ӈахат манэмы хэбидя ёни᾽ тотрев Ялепя суты᾽ хэбидя яхана ӈобт ӈонавы нямд᾽᾽ӈа᾽᾽, хэвхананда хан᾽ тахарома᾽᾽ таня᾽᾽. Ханзер᾽᾽ хэбядя яӈэ хэвамда няни᾽ хибярт нидась вадес. Хахаяда яляна тикан᾽ тэвормы ненэця яӈгода толха.Ялепя суты᾽ хэбидя я:(нажмите ""Читать полностью"")Тюку яханана халя᾽᾽ тянёрка. Халясавэйӈэ пэрмы тохона ӈани хомбдадо᾽ юӈгу. Халясипой тябихось, хасава᾽᾽ пыри᾽᾽ тэврамби᾽᾽, таняна яхана вэно᾽᾽ ӈавраӈэ пэрця ӈэсеты᾽᾽.Костяха᾽Сашаха᾽хэбидя халэ᾽᾽(пыри᾽᾽) сертабихи᾽.Нехэна тикы халя᾽ тэнзь пэрця ни ӈа:Неняӈг᾽᾽иры᾽14 яляна Ханутаха᾽Пуптаха᾽ӈани тоӈаханзь᾽. Пыди᾽теда мора᾽᾽маламбадаӈэ тараӈаха᾽. Нянда᾽᾽тензебтембими᾽, мора᾽᾽тикы тарцавэй, вэяна панта᾽᾽, лэӈэ хэвдавэй ты᾽ нямд᾽᾽. Манё᾽᾽пардонӈэ сертабидо᾽. Хусувэй по ненэй ненэця᾽᾽та᾽ёльцеӈгана тыдо᾽ матыбидо᾽, мордо᾽ есявна, ӈавравна тэмдарамбидо᾽. Нямдондо᾽мир᾽᾽яхаданда, мор᾽᾽тэмдабадахаданда ӈа. Тюку по маня᾽᾽нянана᾽᾽ӈопой кыланда мир᾽᾽1200-1500 еся. Мор᾽᾽нямарпадаха᾽᾽матвы мора᾽᾽ет хуркаривна миць пирты. Нямдо᾽маламба хоювна ядерта᾽᾽таня᾽᾽(Аля᾽ хасава няха᾽ тарем ядертаӈэ тараӈаха᾽). Ханяӈэхэна нямдо᾽ӈопой ян᾽ малахая еся сехэрэна поездхана Лабытнангин᾽ халайдо᾽, манё᾽᾽ таняна ӈопой кыланда мир᾽᾽2000 ёнарӈэ харва. Тикы᾽хавна мора᾽᾽маламбадаӈэ Бованенковон᾽ханта тиртя ӈаном᾽ нядмяць ненэцие᾽  мят ӈамдорцеты᾽᾽.Сямянхат мирета таркасяда нямд᾽᾽, лэӈэ хэвдавэндо᾽ ёльце  нюлак᾽᾽. Хойхана мора᾽᾽та᾽ еркана матыбидо᾽, ӈани ненэцие᾽ вадана вэба᾽ ирыхына мор᾽᾽матыбава сер᾽᾽ӈани танявы᾽᾽. Ненэй ненэця᾽᾽тыдо᾽малӈэ нидо᾽матыбю᾽᾽. Тарем ереберта хабте᾽᾽, хабтманда хора᾽᾽, мюсе мэта ты᾽᾽. Ӈопой нямд соӈгом᾽ 1,5 кг пир. Маня᾽᾽мяна᾽᾽тер᾽᾽(тыто᾽ пирад 350-400) 30 мян кылам᾽ мадаць᾽᾽.Матнава яляна ӈэсыва᾽᾽хабтодо᾽ ёркалкая, хордо᾽ яркоркая матувндидо᾽ сяроядонзь᾽᾽. Тым᾽яркхая маномбидо᾽. Ты᾽нямдм᾽вэянда нива хурнава᾽ е᾽᾽эмня иняна сыхыдамбада, тикы᾽ пуд матыбада᾽᾽.Нямдм᾽ мадамахад ӈани яӈорэй сомбовна манэсарта. Пибарта вэянда таняб сыхыманда ӈыламна неро᾽ тарка ӈэдабтамбада, ханяӈэхэна ты᾽ таркана моранда᾽ мадама᾽ ни мэмбада.Вэянда хурна ӈэвадава᾽ е᾽᾽эмня моранда᾽ мадама᾽ ни ты᾽ таркана мэмбада:Ханута матвы мора᾽᾽ нямби:" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/tynziam-pagalpava/,Тынзям’ паӈгалпава,"Сянхавтаӈыманзаи’ня’’амнамалелаханакурӈаваць’’(тикынадорма,хан’,тюр’мимбава).ТедаКостя’мяӈгМянгчатёняӈыЯриктотревтынзям’паӈгалпаӈамды.Александра тарця серм’видеон’серта тасладась. Тасий видеороликхана ханзер тынзям’сертабавам’манэтада’’.Подготовка сырья для тынзянаТарта савовна хамва’е’’эмня хоба нялиртембада, тикы’пуд ябтакаковна (1 см пирувна) ерпада. Ӈопой тынзян’80 тибя пир тара.Вэлчой тынзя’са’’тыравандо’е’’эмнятерсядахан’тяха нэкалпада.Маня’’хобава ӈопойяля тыранась. Тырамахадандо тикы са сомбовна салмрамбада’’, сертавы видеона Мянгча тынзянда са’’тари еръядась, салмрайдась.  Тикы’пуд тет савна паӈгалманда, сармикадаванда. Паӈгалмы тынзя’мир’’15 ёнарӈэ харва (ханяӈэхэна ёльце савовна сертавы, пирдыраць мэта тынзя 20 ёнар’мянм’мирета).Мянгча тынзям’паӈгалпи:Аляха’Мянгчаха’тынзя’са’’ерпихи’:(нажмите ""Читать полностью"")Костяха’Мянгчаха’тынзя’са’’тыравандо’е’’эмнятерсядахан’тяха нэкалпади’:Александра камерамда ня’’амби:Мянгча тынзянда’са’’салмрамби:Аля тэмбой’’(тэнако’’)мимби:" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/tay-ilma-neniag-ianiamd-khabtsia/,"Таӈы илма’’: неняӈг’’, «янямд’ хабця»","Итя ӈабтеня’, Бованенково’ня’’амна ӈэдалёромахадани’мюсерта няхани’’саво’иры’25 яляна тэвыни’. Мани’яӈгодахани’пыдо’2 яӈорэй ямдавыд’’. Тюку мядона’’ӈэсь 24 ӈэсына’я. Ненадумдмида’’N 70º02'09,0'' E 068º36'11,0''.Сидя мюхуна нензавна мэвы 9,5 км пир.Неняӈг’ирым’ниданда манэӈами’. Неняӈг’’пэрця ты’’ӈопой мандалӈэ хэхэя мято’хэвхана сюра’’. Малкуртава’’ӈопой ненэць, тыда яда пэръяда.Неняӈг’ирыхына паддена тына’’:(нажмите ""Читать полностью"")Саволи Подович’мивы ханм’ӈэрёй ёльценд хаевэдо’:Хасавако нерденя яӈорэй картошкам’варепи:Саво’иры’27 яляна25 ӈэсына’ян’палӈаваць’’. Ненадумдмида’’N 70º03'54,7'' E 068º31'01,4''.Нензавна мэвэва’’4,6 км. Тикы мюхуна Пыхын-сём’мадабиваць’’. Морды’яхан’манэкава ӈарковна тыя (латдада 10 м пир). Нерня мэтан’ямбкая иням’сярхая мюд’’яха’тяханяд нэкалпидо’.Оляха’Семенаха’лэмор’пидям’хоӈаха’:Ярославаха’Майяха’ненюху’Надя няби Маша:Пыхын-сём’мадабава:Мюд’’мадалабтамбава:Александр яхам’мадабава’ёльцеӈгана:Костя мюдм’матулаван’тэвра:Семенкохо’Никитаха’яхам’мадабаван’сырӈаха’:Костя’небямюдамда’матулаван’минре:Оля хонёда Пэдаваха’Алинаха’яхам’мадава’нерня хан’нид хаврамби:Саво’иры’30 яляна26 ӈэсына’ян’палӈаваць’’. Ненадумдмида’’:N 70º05'18,2''E 068º29'37,1''.Нензавна мэвэва’’2,7 км.Тикы яхана ӈэсына’хасава’’«янямд’хабця» пяйда. Ямал’няна янямдм’хомбада’’етри ӈадиберӈа’’. Хоян’товани’нерня ӈоб илека падвым’толанинзь’. «Белый ягель» кинохона ӈоб саӈон’хаморта кадраха тарем пады «Янямдм’тэмдаӈгудм’». Тарцям’манэмы ӈоб серм’теневана’(критик’) вадана тикы кадр кино илека ӈэва е’’эмня тикан’паклевы. Пыда янямд’’хомбван’ни пынрю. Хурка ӈэбта ӈод тарця объявление’’Салехардахана ӈока’’. Хойхана илена ненэця’’янямд’’етри хумби’’. Тикыдо’тэмдарампидо’, ханяӈэхэна янямдхад хан’хамэдяр’’, хар’се’’сертаби’’. Ненэй ненэцие’валкана янямд тикы яӈгора’нямд. Яӈгорана я’ӈылна илена сихиртя’’ӈэдалёрӈа’’.Мядона’хэвхана ӈэда ӈоб то янямдсавэйӈэ со (тикы то’нюм нива вадема’’е’’эмня тари «мамонт’тоӈэ» нюмдебими’). 2000 по’еркана тикы то’марана ӈоб ябдана 9 янямдм’ховысь.Ӈэсына сянхав хасава’’пятвандо’сер ӈоб тарем янямдм’хова’ня’’амна ибидорӈаць’’. Янямд’ляддома’, сянхав яӈгора’ӈэ’лы’хавна сэван’хамвы ӈамгэхэрт юӈгу. Хурка ӈэбта ӈо Юрибей’няна ӈамдёда нина’’вадам’тэвраць’’: таняна ӈоб не янямдм’ховы.«Мамонт’то»:Ярикха’Мянгчаха’«мамонт’тохона» мэӈаха’:Хуты’ний салаба неняӈг’иры’пэвсюмя’няӈы хань:" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/neniag-iry-miadondi-neniag-avar-niaamna/,"Неняӈг᾽᾽ иры: мядонди᾽᾽, неняӈг᾽᾽, ӈавар᾽᾽ ня᾽᾽амна","Нерде няна толаӈгода няхана᾽᾽та᾽ ёльцеӈгана хойхы ила хамзкабтавам᾽ манэлабтаван харвани᾽. Тасий тадта᾽᾽мана маниенара᾽᾽27 ӈэсына᾽ я.:Ӈэсына᾽ я ненадумдама᾽᾽ти᾽᾽N 70º06'45,9'' E 068º27'17,5'' . Мядыхы яхадана нензавна мэвэва᾽᾽3,1 км пир.Яранзя᾽ӈамдэд᾽᾽:Тарензя᾽ поӈгана нуна мюд᾽᾽:(нажмите ""Читать полностью"")Александр хананда᾽ ниня ӈамды:Хасавако ведет свою упряжку:Хасвы то᾽ ӈомана тарензя᾽᾽ вадёна᾽᾽:Аля тэлхана ханамда яда вадарӈада:Хойхана мор᾽᾽маламбава ёльцьӈэ хая. Тикы серкана манзаранаха Аля᾽ хасава няха᾽ тоӈаханзь᾽. Едэй товы ненэцяӈг᾽ сер ӈэсына᾽ хасава᾽᾽ волейболхана сянако пэйдаць᾽᾽. Тикы сянакубцм᾽ харвобтавамдо᾽ ӈока намдсетыми᾽. Ӈопой ханзер сянаковамдо᾽ сяхарт манэсомами᾽ юӈгу. Сянакуртина᾽᾽ тюрхат, ханхат, поӈгат сянако мэманда ядамдо᾽ сертаць᾽᾽. Сянакурць мэта формадо᾽ мальця, сабкотана хуты᾽᾽ (тобар᾽᾽). Мани᾽ тикым᾽ мание ини᾽ тари хэбилеӈга.Сянпой сертавы волейбольной поле (волейболхана сянако мэта я):Неняӈг᾽᾽ иры᾽ 7 яляна мякна᾽᾽ тиртя ӈано тось. Тикана товы Пуйне тамдая соявы ненюнда Рада᾽ ня, Ямальской районхана ӈэда толырто᾽ тянё ненэцие᾽ «Ямалм᾽» нюбета движение᾽ ерв Галина Ачембоевна Матарас, тамна сянхав ненэць. Мани᾽ няни᾽ ӈарка яхад нини᾽ ӈэдабтавы ӈамгэри᾽᾽ (посылка᾽᾽, письмо᾽᾽) тэвравы. Хусувэхэндо᾽ ёльце ӈарка вада.Тиртяӈано мядонди᾽᾽ тэвра:Неняӈг᾽᾽ иры᾽ 8 яляна 28 ӈэсына᾽ ян᾽ палӈава᾽᾽,ненадумдама᾽᾽ти᾽᾽N 70º06'45,9'' E 068º27'17,5'' . Мядыхы яхадана нензавна мэвэва᾽᾽3,5 км пир.Ямдава᾽ нерня сяйм᾽ӈорма:Г. А. Матарас няби Александра Терехина:Аля, Пэдаваненяӈг᾽᾽:Саволи ерколава᾽ нерня тыда валамби. Падена ты᾽᾽ тикарихина хано᾽ понд ни сай᾽᾽, ӈадьбята валамана пэрця᾽᾽:Сеӈгараха ӈамдэ (колокольчик):Хасавако мякана хоны:Александра сяйм᾽ пиремби:Сяхари сидни᾽ хойхана илена ненэцие᾽ӈорта ня᾽᾽амна хонрамбсеты᾽᾽. Сеней вадавнани᾽ хойндер᾽᾽ та сабе тым᾽ ни хадабю᾽᾽, халяд иле᾽᾽. Хурка ӈэбта ӈод, халяр етри таняна ӈамгэ вуни ӈa. Вэва нум᾽ ӈэванда нид неняӈг᾽᾽ иры᾽ ӈокаюм᾽ хэвм᾽ халяси мадава᾽᾽. Тарем рисхад, макаронхад каша᾽᾽, евэй᾽᾽ пирембива᾽᾽. Ӈани ӈортава᾽᾽ консервированной борщ. Тикы хавна тиртя ӈанона товы нина᾽᾽ нянё, конфета᾽᾽ тэвравыць᾽᾽." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/itia-abtenia-niaiu-khansomini-pudana-savo-irykhy-ilemia-8-peliada/,Итя ӈабтеня’ няю хансо’’мини’ пудана’’: саво’ ирыхы’ иле’’мя’’ - 8 пеляда,"Едэй юн’сертабавани’Итя ӈабтеня’няю хансо’’мини’пудана’’вадетани’.Сеней вадемэхэнани’Марра саля’тер’ня’’амна паднанинзь’. Мале пон тикана мэмахадани’тамна тяха минзь тарась. Тикад саво’иры’22 яляна хэванданинзь’. Тарем мэнани’нумда вомась. Ӈаркая мерця салаби’ӈани ӈобт малава’нид ямд’хэва толхаӈэ нись хань, тиканда салаба’’сидни’няма’’. Тикы сер ня’’амна сянпой ӈарка яхана мэна сидна маниена няхани’’вахалъяни’.Сидна’’нямбавы салаба’’:Александра Итя ӈабтеня’вархана мэ:Итя ӈабтеня’Марра саля’хэвхана ӈэда варда:(нажмите ""Читать полностью)""Александр ям’вархана мэ:Мертянда’мин ӈоб яля хэмяд нензэймась. Саво’иры’23 яля’пэвсюмя’няна матӈэ ӈанона ямд’хамынаць’’. Нянана’’товэхэ Бованенковон’минтяха’Хадко’хасава нюху’Тайчи няби Сергей. 15 верстам’мэмахадана’’3 яля’тяхана хаевэва’’Пуптаха’Ханутаха’ӈанон’ӈамдына’’.Итя ӈабтеня Марра саляха’Морды яха’нявха’поӈгана ӈэда варда:Нумда су’’умам’ӈатева’’. Тайчи салаба’ниня ну:Тайчи няби Хадко’нюдя хасава ню Сергей ӈано’мюня ӈамдыхы’.Мале сидя ӈанона минзь Морды’яха’няю няби яна’вэм’пирдалемахадана’’мертянда сахама’нид ӈани пуняю хэсь томаваць’’. Тарся серкад мани’саць пароманинзь’: мюсерта нини’’мале ямдавандо’ёльцӈэ хая. Тикы’хавна тамна Бованенковохона ӈопой яля мэсь тарась.Тикы яля’пи нумда су’’умам’ӈате мани’нининзь хуню’. Пи’ӈопой час’пиркана ӈамгэ’мянувна нумда хасеръяць. Хонёда ям’неневанаюни’юркабтахая, хубтэхэмда нись ӈатехэя ӈани ӈэдалэйна’’.Саво’иры’24 яля’хубтахана Пуптаха’Ханута’мякана мэва’’, пэвсюмя’няна Бованенкован’тэвына’’, гидрологна’’мят ӈэвадэйна’’." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/ia-malkhana-eda-marra-salia-savo-irykhy-ilemia-7-peliada/,Я’ малхана ӈэда Марра саля: саво’ ирыхы’ иле’’мя’’ - 7 пеляда,"Саво’иры’21 яля’хубтыхы 5 часхана Марра саляна ӈэда тет мяк тэвынаць’’. Тю’’мява’’мяма’’Хадко Худи’мя. Марра саляна тикы ненэць няхатато’ӈарктадо’.Пуптаха’Ханутаха’няна тикы ӈысы нябимдей мятанди’толы. Пыди’тюкона вадевэхэ’. Нись хонаркохоя’’мяд’тер’’сидна’’ӈавла’’, имбытодона’’тырабтэйдо’, сидна хонабта’’.Хадко’мя’ненадумдама’’N 69º44'46,0''E 066º50'00,9''Теда манэць Марра саляна ӈэда тодо’хой’ниня, мадаха’поёнзь ӈэда 4мбой мя. Ӈавнанда тикана военной часть ӈэвы. СССР тодо яӈэ хэмяд ӈысыхы’ямг’поӈгана, иба’няю 3,5 км пират  «Маррасалям» нюбета метеорологической станция ӈа.Марра саля:Хадко’мя’:Марра саляна илена 26 ненец’’Панаевск’терӈэ толы’’. Мани’ихинани’тикы ненэця’’мэсь ясяда толаха’’, пыдо ня’’амнандо’хибяхарт ӈамгэхэртм’ехэра. Тюкона иленя’’хардахана мято’юӈгу, хаморманзь похона ӈопой ёӈорэй ханӈа’’(ӈацекыдо’Панаевскахана ӈэда школа-интернатхана падна’’). Ханяӈэхэна няндо’ӈацекы’хосаява’, тэврамбада’, Госдума’ненэцие’, президентм’тэраваба’ёльцеӈгана тиртя ӈано ӈамдорӈа.(нажмите ""Читать полностью"")Ямал’тер’илам’теневана, юнета антрополог А.В. Головнев Бовоненково’запад’няӈы ям’тэбэрцяхана сава яӈэ нюмдедась. Пыда сита’тотрев Марра салем’антропологхана сава яӈэ нюмдева сер ӈа. Тюкона илена ненэця’’тарем таслаб харто’ила’саирм’мэӈа’’. Ученой’’вадана Ямал’няна тыбэрцяри’’, халяданари’’иле’’. Ӈамдёда ненэцие’ня’’амна сабе хибяхарт ни падан. Тюку падыбадини’ӈэдалёрмани’ямбан манэ’’мыни’ня’’амна ӈа’’. Ӈадьбяни’Марра саля’ня’’амна сэвхани хамвы ӈавори’’вадетани’.Марра саля’тер ӈамдёда ненэця’’. Та ненэй мядодо’мэць иле’’, сыра’ёльцеӈгана военной частьхана ӈэда наӈэдяӈэ хаёвы солдат’хардахана мэ’’.  1990 по’еркад военной часть манзара ӈэвадамад тет мяд’тер’’няхар комнатасавэй ӈаркая харадм’сырэй мятандо’етри мэӈадо’.Тюкона илена ненэй ненеця’’ямгана халяда’’, сямянхат харвобтанадо’явӈгаля. Хадавыдо’халэдо’Бованенковона тэмдарамбидо’. Тикы есянато’ӈаврадамдо’, бензиндамдо’тэмдаби’’. Тюку по халэто’мир’’тарця’’: явӈгаля’ӈопой кг’мир 350 еся, сюмбак’1 кг 450 еся, идюрца’1 кг 300-350 еся, палкур’1 кг 250 еся.Ӈавнандо’тюкона яв’ ханеди (няк’’, ӈарти’’, тивтей’’) хадабасетэвы’’. Тедав няк’хоба миртялма’,нива тарава’нид тарця ханедипохона мале сян ёӈорэй пэрӈа’’. Таремгав тюку илаӈгана няк’юр тарана, пардонӈэ мэта ӈамгэриӈэ хая, маси тад’нерня ӈокавна тараӈгодакы.Нара’, та’ёльцеӈгана Марра саля’тер ябту, ӈаӈу, нарматы’’, ӈани ӈамгэ тирця’’пэрӈа’’. Мани’тикана мэвани’мальӈгана илибей хасава’’нарматыманзь ханӈаць’’, ӈопой яляна мэвэдо’40 тирця.Нарматы:Хадко’пухуця Антонина Сюмзевна нарматым’ниӈгаби:Ӈамдёда ненэця’ӈоб тарем тыдо’таня’’(300 мян). Тикыдо’мюсерта няхато’пэрманзь мипидо’. Сыра’ёльцеӈгана пыдо’ваданандо’тыдо’Марра сале’ядхана харто’илесеты’’. Хасава’’тикыдо’снегоходхана тари манэсаръядо’. Марра сале’тер’’ярколахава мал тенева’’, ӈэдалёхова хибяхарт ни ӈэдалю. Мяд’хэвхана хан ӈокаць’’. Ӈани манэмыни’мимбада хан’пя’’. Тарем тасла мелмана мирця тыбэрця’’ӈамдёда нито’хано’ня сырма сер ни ӈа’’.Панаевск’тер не’’падвы, ябиреня тохоцяхат сертавы платье мэӈа’’. Марра саляна пирибця’’ӈока’’. Небянадо’-нисянадо’илеката илебей хасава’ня’’амна хонаркурӈаць’’. Маня’’Альбинава’’ӈани Марра саля’тер. Костяхана хаюпа хэмяхаданда тэсавэй ненэцие’илам’тикарихина тохоламбидась.Хадко’не ню’’Женя, Света,Нюдяконе:Ӈамдёда ненэцие’ила’саир’’мюсерта няхатато’ӈаркавна яӈга. Паны’ейӈэ одеяло’’мэӈа’’, хуркари хыдито’тэнзь, хусувэдо’шлёпанцы’’мэӈа’’.Мяд’мюня луца’хэхэ ӈа:Марра саля. Нены Порангуй’мя:Балок ӈавар’ӈэсяӈэ, матваӈэ (баняӈэ) тара:Планшетм’хаеркад масралтамбава:Ӈамдёда илаӈгана ненэця’’хуркари ӈамгэри сертаби’’. Харта мякана илена Хадко’ӈарка хасава ню Тайчи соляркахад мэта корм’сертавы. Тедав тарця кор пыда мякананда, нисянда мякана таня. Ӈопой ирыхына Тайчи мяд’терхана 200 л солярка тара. Тикы хавна тыбэрти’поӈгана тарця корм’мэта Тайчи’не’хасава ня Хасавако. Мяд’хэвхана ӈани манэмэми’ядыба мэта ӈамгэри (аппарат). Тарем тасла хойхана мюсерта тарця саӈговота ӈамгэрим’вунида пэмпюрт.Ядыба мэта аппаратм’ӈаном’сулурпа ӈани мэӈадо’:Марра саляна сертавы соляркахад мэта кор’’:Хадко Худи’ӈарка хасава ню Тайчи ӈаном’сулурпи:Тайчи тикы’хавна Бованенковоход ядерта коммерсантӈэ тара.Пыда лы нямдо’, мора’’маламби. Ӈани няхата манэкава Бованенковохона етри мэсеты, таняд ӈавар’’, соляркам’тэврамби. Та хоювна ӈэдалёрць мэмандаданда квадроциклм’мимыць’’. Нямдо’тэвабаванда’ёльцеӈгана квадроцикланда’пуд ханм’нюхулемби. Тикы’хавна тикамдо’ӈэсы’тер хуркари манзаи сертаба мэӈадо’.Квадроциклхана хано ӈани нюхулемпидо’:Марра сале’тер’’пыхыдадо’яӈганя ненэцяӈэ толабидо’. Мюсерта нидо’вадепанандо’манзеты’’: «таняӈы ненэй ненэця’’», «такы ненэця’’». Хурка ӈэбта ӈод тикы ӈэсы’тер мал ненэй вадам’мэӈа’’. Хадко’ӈоб хасава ню 2мбой классм’ёльцемахаданда луца’вадам’нида хамэдамбю.Саво’иры’20ялянаюркмахадани’ӈанимядо’манэманзьхаянинзь’.Нерде Тайчи’мят’тюни’, тикы’пуд Нене Порангуй мядм’манэӈани’. Нене Худи’ня, мякананда сидя нюмда няць иле. 4мдей мяд’тер’’нюцю’’хаӈгурма’нид нянани’пихиня лаханакурӈаць’’.Яля’няби вэкана Хадкохо’Пуптаха’сидни’ӈанона метеостанция’няю ханаӈаханзь’. Тикы станция яӈга соты’ниня ӈа, 1914 похона сертавы.Яв’няд метеостанция’няю сырма:Метеорологической приборсавэй площадка’, манзара мэта модуль’, едэй иле мэта харад’хавна тикана сянди похона сертабавы харад’’, дизельной ӈа’’. Сямянхат няхатата невхы харад 1926 похона сертавы. Марра саля’метеостанция’ненадумдамаN 69º42'55,1'' E 066º48'45,7''Маня’’тована’мальӈгана метеостанцияна мэвэхэ’сидямбой ненэця. Тикы станция’ерв Валерий (47 пода) няби сита нядабада практикана мэна пирибця Елена. Тюкона манзара 5-6 сян ненэця ӈэсеты, теда ӈанидо’ныланавана (отпускхана) мэ’’. Валерийха’Ленаха’сидна’’сяйлабтаӈаха’, станциям’манэлабтаӈаха’. Валерий пыхыдамда ненэй ненэцие’илам’теневанаӈэ толабида, мани’манэкава сабе теневанада яӈгода толха. Хурка ӈэбта ӈод сидна’’сяйлабтавахартада, станциям’манэдабтавахартада сава.Метеостанция’ерв’манзара мэта я:Метеостанция. Александра, Пупта, Хадко:Метеостанция’библиотека:Метеостанция’дизельной:Валерий метеостанция’ерв:Лена Валерийм’нядабада:Метеосанцияхана ӈэда харад’’:«Маррасаля»метеостанция.Терсяда хор’’:Станцияхад пуня пямахадана’’хане пэйнаць’’. Хадкохо’Пуптаха’туним’нарям’(гарпунм’) содахая ӈана ханевам’таславэхэнзь’.Хадко торамда няма, Пупта ӈанонда хуӈг’ниня ӈамды. Тадри салаба’помна някм’манэць Хадко ӈаномда енерма’пирувна тэврамбидась. Няк сейсяда ӈамгэ, туним’манэць сянпой ит’санаӈга. Хурка ӈэбта ӈод Хадко сянпой няк’хэвувна хынрада. Ханедамда наряна пакалкая нэкалӈада. Наря тикы пя’малан сертабада еся.Хадко саць сава ханена. Пыда някм’ӈэдарамбада ни ӈа. Теневабцомда ет хибяри теневада. Ханена няхаюни’нивани сюхулевани’е’’эмня тадтаӈго вунини’ерев. Ямгана ханевава’’сямянхат ихини’хамыць.Хадко Худи (Сергей Ильич) няконзь ханманда’пуд:Наря:Хадавэмда някамда мят’тэвмахадана’’Хадко харта яхадась.Пэвсюмя’няна мани’нерденя ёӈорэй няк’ӈамзам’ӈорӈанинзь’. Манда манзеты’’тикы толха ӈамзам’ненэця ӈани ӈортандо’яӈго ӈорӈадо’, тарця ӈамза ӈавыци, халяи. Тарця лахарём’намдабата’’нёда пынрю’’. Няк’ӈамза ӈамнелы, юрцавэй, ни халяю. Ненэй ненэця тарця ӈамзам’тари пирембидо’, талтамбидо’.Някм’яхабава:Ханена ненэцие вадана няк ханюй икана илеванда’нид вэяда ёльце паль, няръя:Тикы яляна, саво’иры’21, ӈахат военной часть’ӈэма’няю ханӈаваць’’. Аля тикы ня’’амна ӈока ӈамгэм’вадецеты. Ӈыхы яхад сырап ӈод тикы я сэван’сянпой хаморӈа. Тикана сертавыни’тадта’’ма’’ӈока’’.Хой’ниня хуркари пурцавэй еся’лоӈг’’. Сяхари манзеты тикы я’индм’нэкалпади’’тикан’моёпада’’. Мани’ихинани’тикы’е’’эмня РФ’оборона’Министерстван’лаханава сер ӈа. Ӈани сэван’хамаӈгана 1950 по’мальӈгыхы солдат’халмер’’. Тикы ненэць хибяхартанда яӈго таминда тюкон сюрмы. Хальмерахананда нюмгартамда тола ни пират. Мани’ихинани’ӈаркая ява’’сита лэтамбада солдатда’’тарем пэрпата вэва.Марра саляна ӈэвы военной часть:Марра саляна ӈэвы военной часть’ӈэма яхана ӈопой иле мэма мян харад:Марра саляна ӈэда хибяхарт ехэрана солдат хальмер’’:" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-po-savo-irykhy-ilemia-6-i-peliada-itia-abtenia-niaiu-khansomava/,2015 по᾽ саво᾽ ирыхы᾽ иле᾽᾽мя᾽᾽: 6-й пеляда – Итя ӈабтеня᾽ няю хансо᾽᾽мава᾽᾽,"Саво᾽ иры᾽ 19 яляна маня᾽᾽ Бованенковона ӈэда гидролог᾽ базахана мэваць᾽᾽, ненадумдмида тарця᾽᾽ N 70º22'12,1'' E 068º26'08,6''. Тикад ӈанона Ямал᾽ западной хэвхана ӈэда Марра салян᾽ халедани᾽ мяк хаяваць᾽᾽. Тикан᾽ тэввана᾽ е᾽᾽эмня нерде Морды᾽ яха няван᾽ тэвына᾽᾽, тикы᾽ пуд Карской (Итя ӈабтеня) ямт᾽ пакалъяна᾽᾽, таняюд ибанда᾽ няю нэкалӈава᾽᾽. Нерде нулта᾽᾽мава᾽᾽ Морды᾽ яха᾽ ӈоб таркана ӈэда Пуптаха᾽ Ханутаха᾽ мя. Пыди᾽ небяюти-нисяюти᾽ ня илеӈаха᾽. Гидролог᾽᾽ базахад пыди᾽ мяти᾽ ёльцянд нензавна мэвэва᾽᾽ 35 км, хараляӈг Морды᾽ яха᾽ мюмня тикы мэвэва᾽᾽ 60 км товорӈа. Ӈыльнямна тикы яха ӈарковна латворӈа: вэрковавнана᾽᾽ латдада 70 м пир, тюкона 300 м.Александра ӈано᾽ мюня ӈамды, пуняна мэна Пупта:Пупта. Хасава няха᾽ манзаиди᾽ помнанди᾽ таславы᾽᾽, мимана᾽ ямбан ӈаркаюм ӈаном᾽ мэтанда сяхарт ниминзь᾽ манэс᾽.Ханута торамда ня᾽᾽амби:(нажмите ""Читать полностью"")Пуптаха᾽ Ханутаха᾽ мяд᾽ ненадумдма᾽᾽N 70º15'49,6'' E 067º33'20,6''. Ӈавнанди пыди Марра саляна(хусувэй я᾽ падаркана тикы я᾽ нюм᾽ тодо я᾽᾽авна пады: Моррасале/Маррасаля/Марра-Сале) илеӈаханзь. Пудана по᾽᾽ пиркад Морды᾽ яха᾽ няю тоӈаханзь. Пыди нянанди тикы я ёльце сава: Бованенково хахаи таддикахад яв᾽ халя е᾽᾽эмня Итя ӈабтенян᾽ ханамб тари мась.Яхаӈгарана ӈэда мя. Александра няби Софья. Софья хасава няха᾽, Альбинана᾽ небя:2015 по᾽ саво᾽ иры᾽ 20 яля᾽ хубтахана маня᾽᾽ яхаӈгаравна Морды᾽ яхан᾽ хамхая нявханда тэвыва᾽᾽. Яха᾽ сятаняӈы хэвхана ӈэда сидя ям᾽ манэман харванинзь᾽. Тикы хаевы пэндъя Мордыяха няби Парнэ᾽ саля хэбидя я.Морды яха пэндъя 1937 поход 1980й по᾽᾽ пудана᾽ ёльцянд манзаравы. 1990й похона сертаван харвавэдо᾽. Хойхана илена ненэця᾽᾽ тюкона ӈаврадамдо᾽ тэмдабавы᾽᾽, ӈамди᾽, халэ᾽, нямдо᾽ мипвы᾽᾽.Пэндъя᾽ ненадумдма᾽᾽N 70º15'49,6'' E 067º33'20,6''.Пэндъяхад Парнэ᾽ саля᾽ няю сылава:Пэндъяхад запад няю 700 м пиркана Парнэ᾽ саля᾽ хэбидя я ӈа. Ямал᾽ няна иленя ненэця᾽᾽ тикадо᾽ саць ӈарка, юнета ядо՚. Ученой тикана пон мэвдавэй᾽᾽. Пуда тюкон᾽ туромадо ᾽ХХ век᾽ нерденя. Хойхана иленахав᾽᾽ тикы хэбидя ям᾽ таминдо᾽ ханомбидо᾽. Парнэ᾽ саля Итя ӈабтеня ӈэрм᾽ няӈы хэвхана ӈэда саля. Пирдада 6 м, нинянда хуркари лы᾽᾽, пя ӈа᾽᾽. НенадумдмидаN 70º15'49,6'' E 067º33'20,6''.Парнэ᾽ саля няюна ӈэда я᾽ вар᾽᾽:Парнэ᾽ саляд запад᾽ няю маниена я᾽᾽. Нерняюна халмер᾽᾽ ӈади, пуняюна луца᾽ хэхэ (крест):Парнэ᾽ саляд ӈэрм᾽ няю маниена я᾽᾽:Парнэ᾽ саляд запад᾽ няюна ӈэда крест:Итя᾽ ӈабтеня᾽ вар етри нензахалӈга. Теда Парнэ᾽ саля 50 по᾽ тяхана ӈэманда толха ни ӈа. Хэбидя яхана ӈонабтёда ты᾽ ӈэва᾽᾽ ӈыльня мандэмахадандо᾽ ӈамгэ пирувна ӈани тю᾽᾽у тандавыдонзь᾽᾽. Теда тикы мандал мале я᾽ вархадсянпой метрахана, ӈамгэ пиркана я᾽ нензхалп ӈани таси мандэва сер ӈа.Парнэ᾽ сале хэбидя  я ханзер ханопа пямам᾽ ям᾽ теневанаюни᾽ нидинзь᾽ вадес᾽ (ӈэдалёрмани᾽ ямбан хонрамбвыни᾽ ненэця᾽᾽ ӈобтарем тикы ня᾽᾽амна мунзялворӈаць᾽᾽). Хурка ӈэбта ӈод хасава няха᾽ ханотаванзь тикы хэбидя ян᾽ ханӈаханзь᾽, ты вэя, евэй ейӈэ нянанди юрм᾽ (сливочной маслом᾽) ханаӈаханзь᾽. Ханутаха᾽ Пубтаха᾽ пыди᾽ вадахананди᾽ Парнэ᾽ салян᾽ ямд᾽ хэванди᾽ нерня етри ханӈаха᾽. Ханяӈы ненэцие᾽ вадана сеней вадемэми᾽ Василий Токолевич (Медко) Сэротэтто та᾽ ёльцяӈгана Морды᾽ яха ня᾽᾽ав᾽ пират тэворманда᾽ нид Парнэ᾽ салян ӈобтарем етри турӈа, ханяӈэхэна пыда тикым᾽ харта хэбидя яданда вадеӈада.Парнэ᾽ саляд запад᾽ няю 150 м пирувна меӈга᾽ тяхана халмер᾽᾽ таня. Ненэцие᾽ вадана тикана сюрда ненэць хэбидя ям᾽ тунихина ядпавэда, тикы᾽ пуд ниня тосанан яӈгумы. Тамня тяхакуна 300 м пиркана хахаяда похона палмы луца᾽ хэхэ (крест᾽) ну. Парнэ᾽ саляд 1,2 км ӈэда я «Золотой Крестм᾽» нюбеӈа, хойхана илена᾽᾽ вадана сяхав тюкона крест паллавы («ненэй золотойхав нивыкы ӈаӈэ»), тикы я᾽ ня᾽᾽амна ядерць вэва.Хусувэй ненэця᾽᾽ тикы ё᾽ ня᾽᾽амна вадетидо᾽ ӈоб толас ни ӈа᾽᾽, пыдо᾽ харто᾽ ханзер теневадо᾽ тарем вадеӈадо᾽. Тикы᾽ хавна мани᾽ ӈани археолог᾽᾽ тотрев хэбидя ё сабе савовна нини манэсар᾽, тадтамбю᾽. Ненэй ненэцяӈгана тарем манэсарма таед вуни ӈа. Хэбидя ям᾽ тадтамба пябнани᾽ сидни᾽ сяхарт хибярт тарця ян᾽ ни ханаӈгу.Мани᾽ ихинани᾽ хэбидя я ненадумдава᾽, лэтамбавава᾽ е᾽᾽эмня падыба сыранда танянан снегоходхана ӈэдалёрць пюсь сава᾽᾽. Ӈани ӈоб мэкад сер᾽᾽ тарця: нехэна хэбидя ян᾽ ханаць вэва, ӈопой хонаркурць, хэвхананда мэсь тадта᾽᾽ма᾽᾽, видео᾽᾽ манэсарць сава.Парнэ᾽ саля᾽ пуд Итя ӈабтенан᾽ хамынаць᾽᾽. Сян яля пусыбадада сюдбя мертя сехэрани᾽ нисалаби᾽᾽ малавысь. Тикы᾽ нид ям᾽ теневанаюна᾽᾽ Марра салян᾽ нензэй сехэрэвна ӈэдала тасладинзь᾽.Марра салян᾽ Итя ӈабтенавна миӈава᾽᾽:Сяхари халядана ид᾽ ёря᾽ няюмна миндеты᾽᾽, мерця ӈэванда᾽ нид маня᾽᾽ я᾽ вар᾽ няримна миӈаваць᾽᾽. Тарем миндяна᾽᾽ торан᾽ еремява᾽᾽. Тамбирувнанда маррада ӈарка 1,5-2 км пират моторава᾽᾽ тю᾽᾽у мэхэя ӈанова᾽᾽ пуданда нерня тиртедембива᾽᾽.Парнэ᾽ саляд иба᾽ няюна ӈэда марра. Ханута ӈаномда тиртедемби:Лакри Пупта ӈопой ян᾽ нулта тасладась. Тада час᾽ ямбан марра᾽ ниня хасанда хэвам᾽ ӈатеваць᾽᾽. Тарем мэнана᾽᾽ 18.00 часхана тамна тяха ӈэдалайнаць᾽᾽.40 км мэмаданаӇ᾽ салабада ӈокма, мани᾽ нерденя яӈорэй няк᾽᾽ манэӈанинзь᾽. Пуптаха᾽ Хануха᾽ таӈокӈэ ӈобтарем манэсо᾽᾽мади᾽ яӈгу. Няк᾽᾽ (мале сян ӈарти᾽᾽) салаба᾽ ниня юседаць᾽᾽, салаби᾽ помна падерӈаць᾽᾽. Ӈокханда манэтава᾽᾽ сян юр᾽ мян няк.Тасий тадта᾽᾽мана маниенара᾽᾽ няк. Ямгана ( мани᾽ теневанани᾽ Ладожской то᾽ няна ханзер ӈэсетэ) някм᾽ тадта сабе ни пират, тадтаӈгосьм᾽ манэць няк сянпой ит санаӈга:Салаба᾽ ниня няк᾽᾽ мэ᾽᾽:Тюкона етри няӈгана хомбдадо᾽ тикы явэ. Маня᾽᾽ ихинана᾽᾽ сэр ирико тюкона етри мядондаӈэ тара. Лаханакурць нямыни᾽ ненэциени᾽ вадана явэм᾽ пилю᾽ ирыхына манэць пирты. Пыда ям᾽ вар᾽ хавна хойни ӈани танаӈга, ханяӈэхэна мяк᾽᾽ ӈадиберӈа. Манда᾽᾽ манзеты᾽᾽ ненэцяӈгавм᾽ пилюӈада.Явэм᾽ хадава᾽ няю ӈарка серт᾽ хама пирты. Хурка ӈэбта ӈод ненэця таремӈо явэм᾽ ханедаӈэ мэӈадо᾽.  Хусувэдо᾽ явэ᾽ ӈамзам᾽ ӈормы᾽᾽. Хобдо᾽ тэмдарамбидо᾽. Халядани᾽ вадана Бованенковохартана ӈопой хоба᾽ мир᾽᾽ 150-200 ёнраӈэ харва. Тикы хавна «ӈарка яхана» илена ненэця᾽᾽ хобамда сямянхат ёряӈэ пэрцетыдо᾽.Хой᾽ тер᾽᾽ маним᾽ сямянхат ёря, лимбика тикыы ты᾽ хоба. Тедав мани᾽ явэ᾽ манэтами᾽ юӈгусь, та᾽ пуданахана тюку ян᾽ ерембани маси манэтанакэни᾽.Пэвсюмя᾽ някуна салаба сидна᾽᾽ няма. Ӈокая салаби᾽ помна ям᾽ теневанаюна᾽᾽ ӈанова᾽᾽ варети нялрамбидинзь᾽. Ӈамгэ пиркана Пуптаха᾽ Ханутаха᾽ манихим᾽ тамна тяха хэсь нива пират᾽᾽. Таӈгунат миёмяхадана пуняю хэсь та ед вуниӈа – тэввана пират яланда 15 км хаи. Тарем таслава᾽᾽: ӈанова᾽᾽ я᾽ вархана хаеӈгува᾽᾽, тамна тяха яда хантава᾽᾽. Янамбовна ныланамана᾽ пуд ялъяна᾽᾽Марра саляд 15 км пиркана хаевы ӈанова᾽᾽:Ялмана᾽ нерня ныланавава᾽᾽. Пупта сяйм᾽ пиремби:Ныланава.Александр няби Пупта:15 км сабе хубтав вуни ӈа. Маня᾽᾽ таня 5 сян час ядаваць᾽᾽. Нерде᾽ няна лумбадан᾽ еремява᾽᾽, тикы᾽ пуд хой᾽ ниня сян ёӈорэй танаӈгава᾽᾽, хамаӈгава᾽᾽, еси маторпива᾽᾽.Марра салян᾽ минзь ныланава᾽᾽. Александра, Пупта, Ханута:Александра няби Пупта яхам᾽ мадабихи᾽:Марра саля᾽ ӈылна ӈэда яхам᾽ Пубтанаӈ᾽ танявахана савовна мадаваць᾽᾽. Хубтыхы тет часхана пыда имбытодода екахая яхам᾽ тяханя мададась (нумда иба 0 градусхад тари ӈокамбоясь). Таняюд ненэцие᾽ вэркурць мэта ӈаном᾽ тэврась." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-po-savo-irykhy-ilemia-5-i-peliada-bovanenkovo-kharad/,2015 по᾽ саво᾽ ирыхы᾽ иле᾽᾽мя᾽᾽: 5-й пеляда - Бованенково᾽ харад,"Морды᾽ яхам᾽ хаврахая хансо᾽᾽мини ня᾽᾽амна паднаӈгуни᾽.Тикы ӈэдалёр᾽᾽мами᾽ Ямальской район ня᾽᾽ана ӈэда тулырто᾽ тянё Ӈэрм᾽ тер ненэцие᾽ «Ямалм᾽» нюбета общественной мандалабцо᾽ (движение᾽) сертадась. Тикы движение᾽ ненэцяӈг᾽᾽ савари вадари᾽᾽ вадеӈани᾽. Мале сян ям᾽ манэць тасланинзь᾽᾽, тикы ям᾽ манэсарти᾽ Бованенково᾽ харад, Парнэ᾽ саля᾽ хэбидя я, Морды᾽ яха᾽ няв, халядана ненэцие᾽ харад Морра᾽ сале. Тикы ё таремгав мани᾽ хавнани᾽ ученой мале манэсармыдо᾽. Тикы᾽ хавна ханзер хойхы ненэця᾽᾽ вахтовик᾽ ня тикана илевамдо᾽ ӈани тасламбвэдонзь᾽᾽. Ям᾽ теневанаӈэ нянани᾽ ядермэхэ᾽ сидя илхы халядана ненэй ненэцяӈг᾽  Пупта няби Ханута. Пыди᾽ маня᾽᾽ Альбинана᾽᾽ хасава няха᾽, Морра᾽ саляна соявэхэ᾽, иланди᾽ ямбан яхананди᾽ ӈэда хуркари серо᾽ ёльце савовнв теневыди᾽, тасламбиди᾽.Нерде᾽ няна таняӈы ё манэманзь неняӈг᾽ иры᾽ нерденяна хэвандянинзь᾽. Ям᾽ теневанаюни᾽ ненэцие᾽ лахарёхот («хойхы почтавна») Морды᾽ яхам᾽ мадавахадана намдвэхэнзь᾽. Сянпой вэркулван ӈанохона тоӈаханзь᾽. Пыди ᾽вадахананди᾽ тидари сабе пэрцянди᾽ яӈгован ӈэдалёрць хэсь тара.Костяха᾽ Альбинаха᾽ сидни᾽ вадасипой ӈэдараӈаханзь᾽, Александра᾽ вадарта хано᾽ мюдти᾽ тахамана тярць таслайдинзь᾽. Ти, тарем саво᾽ иры᾽ 16 яляна нини᾽ ямданаван, ӈамгэрини᾽ малахая, юхунами᾽ пэӈгая едэй ё манэманзь пями᾽. Хардахад хуркари ӈамгэри᾽᾽ тэмдаванзь табадаць᾽᾽: нянё, конфета᾽᾽, свежей овощь᾽᾽.Етри тэхэна ӈэдалёмад тедав тамна нензэй ӈамгэна миӈани᾽. Ям᾽ теневанаюни᾽ сидни᾽ хосая мерета ӈанона тоӈаханзь᾽. Вэркулвахад Бованенково᾽ ёльцянд ӈанона нензавна мэвэва᾽᾽ 40 км пир. Морды᾽ яха᾽ мюмня мэвандава᾽᾽ 150 км. Хубта᾽ няна ӈарковна мерцьмясь, иканя хамбанда ӈарма нид тадта᾽᾽ма серта нинизь тов᾽. Пуня мимани᾽ ёльцаӈгана камерани᾽ нэкалтынима᾽. Тад манэць Морды᾽ яха латакая хараляӈг яха ӈэвы.Нерде нулта᾽᾽мава᾽᾽ Нерута. Тикы Морды᾽ яха маханяӈэюм тарка᾽ Нерута яха᾽ нявхана ӈэда тахабэй пэндъя («Восьмерка» яха᾽ хэвхана ӈэвана᾽ мальӈгана мякдана᾽᾽ ӈыхыяхад маниеваць᾽᾽). Ненадумдмида᾽᾽ тарця᾽᾽N  69º51'32,7'' E 068º52'43,2''. Тедав тикы пэндъя нянда сыръита юӈгу. Тикана юседана ӈобкад пурцавэй еси᾽ лоӈг. Пинкабтада кино᾽᾽ тикана сертабава сер ӈа.Пэндъяӈэ 1990-й по᾽ пиркана сертавы, нэмаданда сидямбой по манзаравысь. Хойхана мэна᾽᾽ тикад ӈаврадамдо᾽ тэмдабавыць᾽᾽, нямдо᾽, халэ, ӈамзи мипвыць᾽᾽. Хахаяда мякад мэна ненэць вадана тикы пэндъям᾽ иле хардато᾽ вэва ӈэва᾽ нид пакалмэдо᾽.Александра, Пупта, Ханута:(нажмите ""Читать полностью"")Нерута᾽ пудВалерий Худи᾽ мят нултаваць᾽᾽. Мята ӈэсьти:N  70º00'59,8'' E 068º47'29,4''. Валера ӈамдёда ненэць, тэда юӈгу. По᾽ ямбан мята тари нензэй ян᾽ палпида, халядамда Морды᾽ яхахад, хахаяда тохот пэрӈа.Пупта няби Валерий Худи:Пэвсюмя᾽ няна яхам᾽ тамна ӈыльняю хаврахая Бованенково᾽ хэван тэвываць᾽᾽. Тюкона няхаюни᾽ халяда мэта яди᾽ ӈа. Яха᾽ вархана парасин палатка мярвысь, тикы᾽ мюня тамяна сеӈгаваць᾽᾽.Сидя хасава няха᾽ халяда мэта я:Бованенково᾽ няӈы я:Хибяра ӈорта ӈаво᾽ ня᾽᾽амна намдаван харвабта Пубтаха᾽ Ханутаха᾽ (луца᾽ нюбеди᾽ Рустам няби Юра) тыбэрцяха᾽ манэкава хамдёйӈэ илеӈаха᾽. Пэвсюмя᾽ няна пиревы едюрцям᾽ хорӈаваць᾽᾽ (няхаюни᾽ сэркартади᾽ юӈговысь), хубтахана сяйрим᾽ мэва᾽᾽. Ханута илеката вадахананда пыда пиревы халя᾽, растворимой лапша᾽ хавна ӈамгэхэртм᾽ серта ехэра. Тев᾽ ёльцьгана нямбоюд᾽ Бованенкована ӈэда газпромовской ӈаволавана (столовойхана) ӈорцетыхы᾽.Ям᾽ манэсарти᾽ харад Бованенково саць ӈарка. Тикы хардахад Ямалхана, Россияхана ёльце ӈарка «Газпром᾽» компания сертабада газм᾽ нэкалпада месторождение пере. Тикым᾽ мале 1970-й по᾽ пиркана сертаба пядонзь᾽᾽. СССР᾽ тодо яӈэ хэмяд проектм᾽ 2000-й по᾽ ёльцянд «нултадонзь᾽᾽». Тикы᾽ пуд яланда сянпой похона хой᾽ ниня хуркари сюдбя ӈамгэри᾽᾽ ӈадимяць᾽᾽: буровой вышка᾽᾽, карьер᾽᾽, манзарани᾽᾽ еле мэта харданда пыхыд, тиртя ӈану᾽ ӈамдулава. Бованенковон᾽ Обской станцияхад етя сертавы еся сехэрэвна тось пирты, ямбдада 595 км. Тикы сехэрэвна хуркари ӈамгэри᾽᾽, манзарани᾽᾽ тэврамби᾽᾽. Сэхэрэнда  ня᾽᾽амня етя паднава сер ӈа. Тад ӈо ӈэсь ӈо мани᾽ мале тикана ӈэдалёрӈанинзь᾽. Нянда᾽᾽ тензебтембими᾽ сеня, яра᾽ иры᾽ пуданахана Обской станцияхад Альбинам᾽, Начем᾽, Хасаваком᾽ тикы сехэрэвна ӈаврасавэй ӈэдабтамбининзь᾽.Бованенково᾽тиртя ӈану᾽ ӈамдулава:Карской станция:Буровой вышка᾽ няӈы я:Тамдая ӈадимы᾽᾽ промышленной объект᾽ ӈэсь ненй ненэцие мюсермахана ӈа. Хусувэй по Бованенково᾽ хардавна Ярсалинской совхоз᾽сидя бригада ханӈаха᾽. Ты ӈэдарамба ӈэсы᾽ тикавна турма᾽ ёльцяӈгана хардахана манзаидо᾽ ӈэвадалампидо᾽. Тедав понда мерема᾽, сую᾽᾽ лэбартава᾽ нид тикы бригадаха᾽ тальняю тэвва серха нихи᾽ ӈа᾽. Совхоз᾽ тер᾽ хавна харад᾽ ядувна харто᾽ мюсерта ненэця᾽᾽ ӈани ханӈа᾽᾽.Пудана по᾽ пиркана Бованенково᾽ харад тыбэрцяхана᾽᾽, халяданахана᾽᾽ тэмдаркова яӈэ хая. Пыдо᾽ тюкон᾽ халэ митерпи᾽᾽, ӈавар᾽᾽, бензинм᾽ тэмдаби᾽᾽. Мани᾽ ненэй ненэцие᾽ ханзер харад᾽ тер᾽ ня ӈобт тэвормам᾽ манэман харванинзь᾽. Пыдо᾽ нидо᾽ лавкана (тюкона няхар᾽᾽ лавка), ӈаволавана, газовик᾽ буфетхана, лекар᾽ мякана хумбидо᾽.2015 по᾽ саво᾽ иры᾽ 17 яля᾽ хубтахана ӈанохона Карской станциян тэвынаць᾽᾽ (тю᾽᾽уй вадемы сехэрэна᾽ пудана станция). Тикад машинанаха Бованенковской порт᾽ ерв, Пуптаха᾽ Ханутаха᾽ савовна нята ня Антон Павлович сидна᾽᾽ ханась. Тикы яля пэвсюмя᾽ няна пыда сидни᾽ матва ян᾽ хаӈась.Карской станция᾽ хэвхана машинам᾽ ӈатева᾽᾽:Бованенковской причал (нулаӈгалава). Мост᾽ е᾽᾽эйӈэ Сё᾽ яха᾽ ниня паром ӈа:Антон Павлович сидна᾽᾽ иле мэта хардан᾽ тэврась. Общежитие᾽ хавна тикана ӈаволава, буфет, лавка, лекар᾽ мя, спортзал, таддикахад ёльце нянани тарана банкомат ӈа᾽᾽.Бованенково᾽ иле мэта харад:Хардахана, нулаӈгалава᾽ ядхана Санкт-Петербургхана ӈэда Государственной гидрологической институт᾽ экспедиция᾽ база ӈа. Таня сидни᾽ ям᾽ теневанаюни᾽ тэвраӈаханзь᾽. Пыдо᾽ помнандо᾽ нидо᾽ савовна теневыдо᾽. Мани᾽ харни᾽ яни᾽ тер няку мядоманзь тасламинзь᾽, таминда нянандо᾽ сеӈгани᾽. Тикы е᾽᾽эмня ӈани савари вадарихина ибияни᾽.Ханута гидролог᾽᾽ ватовна ид᾽ ёрадм᾽ мераби:Саво᾽ иры᾽ 18, 19 яляна Александра Бованенковона манзарана вахтовик᾽᾽ лаханако няць томась. Тикы хавна Интернетвана (ёльце янота, мирета) ӈарка я᾽ няю мюсермани᾽ ня᾽᾽амна ӈэда материал᾽᾽ ӈэдабтанинзь᾽.Ӈани яляна мюсермани᾽ня᾽᾽амна тамна ӈока илекам᾽ намтаӈгуда᾽᾽." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-po-savo-irykhy-ilemia-tetiumdei-peliada-mordy-iakham-verambava/,2015 по᾽ саво᾽ ирыхы᾽ иле᾽᾽мя᾽᾽: тетюмдей пеляда - Морды᾽ яхам᾽ вэрамбава,"Саво᾽ иры᾽ 14 яляна 21 ӈэсына᾽᾽ ян᾽ палӈаваць᾽᾽. Ненадумдмида тарця᾽᾽ N  69º57'02,5'' E 068º52'08,9''. Нензавна мэвэва᾽᾽ 6,5 км.Саво᾽ иры᾽ пэмад Хасавако харта ӈэдалы:Ярикха᾽ Майяха᾽ хасава᾽ ню Сергей 13 пода. Пыда етри мюдм᾽ вадарцеты. Теда ямданавана харта ӈэдалёван харбилы. Хананда сиӈэ хэхэданарка тэри᾽᾽ подерӈа. Хэхэдана ты тикы савовна пахалавдавэй, вэбты ты.Аля᾽ мюд:(нажмите ""Читать далее"")«Восьмерка» то᾽ иба (южной) хэв᾽ няюӈэсываць᾽᾽. Тикана Василий Токолевич Сэротэтто сидна ӈатевысь. Пыда сита Яр-Сале᾽ выӈгана мал тенева᾽᾽. Василий (пэрабсда «Медный», ханяӈэхэна Медкоӈэ нюмдебидо᾽) вэсакорка ненэць, Костяна нисянда᾽ нека᾽ хасава ню. (Костя нямда няданда ӈарковна ӈарка ӈэванда᾽ нид тидяӈэ пэрӈада). Ӈавнанда ВасилийМОП᾽ «Ярсалинской»᾽ 2-й бригада᾽ ервӈэ таравы. Теда пенсияна мэ. Хасава нюта᾽ ня харто᾽ ӈокая (2000 мян) тыдо᾽ пэрӈа᾽᾽. Тасий тадта᾽᾽мана мэна᾽᾽Василий Токолевич Сэротэтто, Мянгча, Савали Подович така Роман. Роман Василий Токолевич᾽ хасава ню:Василий Токолевич (Медко, «Медный») Сэротэтто:Тарем тасла Медвович᾽ мядо᾽ маня᾽᾽ ӈэсыва᾽᾽ етри маниейдась. Ӈадьбяна ӈэсына᾽ӈ яд савовна тасламбсетыва᾽᾽. Ӈэсына᾽ тер᾽᾽ вадана таӈок ты᾽᾽ ӈомбато᾽ вэва. Тарси ӈока ты пэрабцонанда таед ни ӈа, етри ӈани мядо᾽ вато᾽ сер ямтаӈга тараӈгу. Ет теда хурка ӈэӈгоданакы, тикы яля недана᾽ нимня Василий Токолевич лакри ӈадимясь, Морды᾽ яха᾽ мюмня ӈанона товысь. Та тыда хасава нюда᾽᾽ пэръядо᾽, пыда халяда.2015 по᾽ саво᾽ иры᾽ 15 яляна Морды᾽ яха᾽ хэван᾽ ӈэсыва᾽᾽. Вэркована ненадумдма᾽᾽ ти:N  69º57'39,7'' E 068º47'16,8'', нензавна мэнава᾽᾽ 3,5 км пир. Хубтахана хахаяда мякат Ефим няби Яков Яптик тоӈаханзь᾽, пыди᾽ яӈгода тыди᾽ пювэхэ᾽. Ӈавэдана яхам᾽ мадавана᾽ нерня тикы тыди᾽ ховыди᾽.Морды᾽ яхам᾽ мадава᾽᾽мава᾽᾽ яля ёрколавава᾽᾽:Хубтахана хаер᾽᾽ нумзь, вэрковам᾽ видеон᾽ сертаванзь мэнинзь᾽. Мансахалмахадана᾽᾽ сюдбя сарёӈэ ладада. Тарця сарёна сава видеом᾽ серта вуни тов.Вэрковава Лимбя᾽ яхана ханзер ӈэса тарцясь. Ӈопой теда тамна тоянана толхась. Морды᾽ яха саць латакая (вэркованда латад 70 м), енданда вули саӈа. Тикы хавна сюдбя яхам᾽ мадабавы᾽᾽ 300 мян таско сую᾽᾽. Ханяӈыдо᾽ сянпой яля᾽ тяхана со᾽᾽явы᾽᾽.Мани᾽ няни᾽ манисям᾽᾽ вэркова᾽ ёльцяӈгана хуркари сер᾽᾽ ӈэсеты᾽᾽: ханяӈэхэна ты᾽᾽ сянпой мадасетыдо᾽, тикы᾽ пуд мюд вэрасеты᾽᾽. Ханяӈэхэна ид᾽ сят ӈопой ян᾽ нулцтыд᾽᾽, тарем еремб᾽᾽ ид᾽ няю танаба тара᾽᾽. Яхам᾽ сянпой мадавандо᾽ е᾽᾽эмня ид᾽ няд сиддо᾽ ӈапрамбада яӈгобта тара. Ӈопой икад пуня томахаданда ты᾽᾽ тикарихина ит᾽ пакле ямыбада᾽᾽.Морды᾽ яха.Костява᾽᾽ ханамда вэрамби:Тюку яля тына᾽᾽ ӈоб тарем пон пэръянаць᾽᾽. Нерде᾽ няна ӈокаюм᾽ хэвдо᾽ харто᾽ ит᾽ пакалъядаць᾽᾽. Ненесянда ӈод пакалмандо᾽ нерня понбой ид᾽ вархана нуць᾽᾽. Тикы᾽ пуд сянхав ты᾽᾽ ит᾽ таныдаць᾽᾽, тикы нито᾽ пумна ӈокая ты᾽᾽ тари ит᾽ пядыд᾽᾽. Ненециена᾽᾽ тыто᾽ мал мадавам᾽᾽ ӈатець᾽᾽. Тикы᾽ пуд сидя резиновой ӈаном᾽ нядмяць мюд᾽᾽ вэрамба пяць᾽᾽. Ӈано᾽ мюня ӈамдёда мюдм᾽ ӈэва᾽ иняд вадарӈада. (Александр᾽ ханхавм᾽ тэмганда сава ӈэва нид Аля тари тарем ӈаносипой ӈэдабтадась).Ӈаном᾽ мэтаюна᾽᾽ Ярик няби Мянгча:Яля мюдамда вэркован᾽ тэврада:Ӈарка ненецие᾽, ӈацекы᾽᾽ (ебс᾽ мюня ӈамдёда᾽᾽), хоскы ӈанона вэрайдонзь᾽᾽. Вэнекохов᾽᾽ яхам᾽ харто᾽ мададонзь᾽᾽. Тасий тадта᾽᾽мана ӈацекы᾽᾽ яха᾽ вархана мэ᾽᾽. Женя Ярикаха᾽ Майяха᾽ не ню ной᾽ паным᾽ мэӈа, ӈани ӈаацекы᾽᾽ сарёна ной соката᾽᾽:Вули пуда сидя юд мян ты᾽᾽ (нюсавэй яхадей᾽᾽) яхам᾽ мада ямаць᾽᾽. Ет хуркаривна ид᾽ няю пэръядонзь᾽᾽, вэравдавэй мюдхана ёркарпидонзь᾽᾽, таремгарт мада ямадо᾽. Тикавахад яха᾽ няби няӈы хэвхана хае таслайдонзь᾽᾽. Костява᾽᾽ масхалмы мюд᾽᾽ пуд ит᾽ паклевыдась.Вэркомадана᾽᾽ 22-й ӈэсына᾽᾽ ян палӈава᾽᾽. Ненадумдмида тарця᾽᾽N  69º58'00,2'' E 068º44'49,7''. Мядыхы яхадана᾽᾽ нензавна мэвэва᾽᾽ 5 км пир. Теда Морды᾽ яха сятаняӈы хэвхана ӈава᾽᾽, ӈэсыхыдана 40 км пирхана Бованенково харад ӈа. Тикы ӈаркая пияс᾽ (газовой) месторождение. Маня᾽᾽ нина᾽᾽ тикы ям᾽ харто᾽ ядандо᾽ толабидо᾽.Хойхана мэкад ӈамгари ӈадимя, тикы квадроцикл. Хойхана мэтарт ӈэдакы (луца᾽ падаркана хоёвна ӈэдалёрць треколри мэта). Хибяхарт нива еремя е᾽᾽эмня квадроцикл᾽ ерв᾽ нювм᾽ ними᾽ вадес:" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-po-savo-irykhy-ilemia-niakharomdei-peliada/,2015 по᾽ саво᾽ ирыхы᾽ иле᾽᾽мя᾽᾽: няхаромдей пеляда,"2015 по᾽ саво᾽ иры᾽ 9 яля᾽ хубтахана сюдбя сарёӈэ лададась. Тикы яля ямдана ӈэвадайваць᾽᾽. Ӈацекы᾽᾽ планшетхана мультфилм᾽᾽ мание᾽᾽.Тюку яля мани᾽ нерденя ёӈорэй няхар᾽᾽ мяд᾽ ты᾽᾽ манэяни᾽. Нянда᾽᾽ тензебтембими᾽, сеня хабтона᾽᾽ нимы яхадейхат ныкалъянаць᾽᾽. Мал ӈокхандо᾽ ты᾽ саилаха ни ӈа᾽᾽ – 1300 пир. Ёрколава᾽ нерня ты᾽᾽ ванамдамбада᾽᾽. Хасевна᾽᾽ тынзяӈодо᾽ мертя᾽ ӈабт᾽ ни моёкула᾽᾽, ярколаванзь хамеку᾽᾽. Тадта᾽᾽мана маниенара᾽᾽ Мянгча, нянда сырта нюдяко Игорек.Ӈэсына᾽᾽ ты᾽᾽, суляко᾽᾽Костя Худи суляком᾽ танаби:Саво᾽ иры᾽ 10 яляна 20 ӈэсына᾽᾽ ян᾽ палӈаваць᾽᾽. Ненадумдмида тарця᾽᾽ N  69º54'05,5'' E 068º56'34,6''. Нензавна мэвэва᾽᾽ 4.8 км. Тыбэрци᾽᾽ мэць харвобтана ян᾽ тэвына᾽᾽. Сыра тикана Сё᾽ яха᾽ тер илесеты᾽᾽, та᾽ ёльцеӈгана МОП «Ярсалинской»᾽ тер тюковна мюсертеты᾽᾽Малкодаюна᾽ хан᾽᾽Нум᾽ сёяр᾽᾽:Нерденя ӈамтэд᾽᾽:2015 по᾽ саво᾽ иры᾽ 11 яля᾽ пиркад халям᾽ пэраць пява᾽᾽. Таӈы ёльеӈгана тым вунива хадабю. Учёной᾽᾽ вадана та ненэй ненэця᾽᾽ халяд иле᾽᾽. Халям᾽ пэрця᾽᾽, ӈыдаба᾽᾽ тарем тасла ӈока᾽᾽. Сяманхат хойханахарвобтана халя᾽ тэнзь тикы идюрча, сюмбак еремгаваб тамна савава. Теда тикы халя᾽ тэнзь вуни еребер, сусаван харбилы. Таремгав палкур᾽᾽, пайха᾽᾽, пыри᾽᾽ (хэбидя халя᾽᾽) поӈган᾽ хаӈга᾽᾽. Луци харвобтана пыри ненэця᾽᾽ нидо᾽ тисьде᾽᾽. Тикы халя᾽ тэнз ӈаябэйханда ӈорта ни ӈа, тадӈо ӈэсьӈо нехена сертаба вэва. Ханяӈы еркарахана ӈортахарт ни ӈа. Тиканда пыри вэно᾽ мэӈэ тари та мась.Ӈэсына᾽ хасава᾽᾽ мякадана 6,5 км᾽ тяхана ӈэда тон᾽ поӈгдо᾽ пядыби᾽. Хойхана ӈэда хуркари ид᾽ елар᾽᾽ ненэй нюмна нюмдевы ӈэсеты᾽᾽. Тюку тоӈэм᾽ синдтет᾽ толха ӈэванда нид «восьмеркаӈэ» ӈэсына᾽ тер᾽᾽ «восьмеркаӈэ» нюмдебидо᾽.Малкудина᾽᾽ таминдо᾽ ватакуртаӈэ тара᾽᾽. Поӈгди᾽ манэманзь ӈэдалё хэсьтыхы᾽, тон тэвмахаданди резиновой ӈанона ватако пэсьтыхы, ханяӈэхэна поӈга᾽᾽ нензей ян᾽ пядсетыди᾽. Пыри᾽᾽ сыран᾽ хаебиди᾽, ненэй халэди᾽ мяд᾽ няю тэврамбиди᾽. Ӈопой ватавахана поӈган᾽ 30 кг пир ереберӈа᾽᾽, соходо идюрця᾽᾽. Мяд᾽ няна халэна᾽᾽ няхарӈ᾽ ян᾽ тярпада᾽᾽. Не᾽᾽ тикыдо᾽ сянпой сявамбидо᾽, хырабидо᾽. Тарем сертамахад ӈаябадӈэ ӈоръядо᾽, вудумдидо᾽ сэротамбидо᾽, пиримпидо᾽.ККостя и Александр подвязывают сети:Костяха᾽ Александраха᾽ поӈгамди᾽ сяропихи᾽:Тюку яханана᾽᾽ мале сянхав яля ӈэӈгува᾽᾽. Тюку яхадана нябимдей ямдавахана Морды яхам᾽ мадаӈгува (я᾽ падаркана яха᾽ нюм᾽ сидя вадаха᾽ ӈобкана падыхы᾽). Тикы Ямал᾽ няна, недана᾽ ниня ёльце ӈарка, сата яха. Хасевна᾽᾽ тикым᾽ тоянанаӈэ толабидо᾽, итя᾽ пирадм᾽ етри вэдепидо᾽. Не᾽᾽ ханодо᾽ савовна мэйрамби᾽᾽.Тюку ялэ᾽ пиркад не᾽᾽ надорць пэяд᾽᾽, тецьдаха мэмтадамдо᾽ сертаби᾽᾽. Манзаидо᾽ ёльцемяхадандо᾽ сянпой надорць ӈамтаӈга᾽᾽. Тасий тадта᾽᾽мана ямданава᾽᾽: мядона᾽᾽ хавравы᾽᾽, ханона᾽᾽ вэӈгалавы᾽᾽, нина᾽᾽ тыдо᾽ ӈате᾽᾽, Аля надорӈа:Ватаӈгова᾽,  малкова᾽ ха᾽᾽авна хасава та мэванда ӈани манзаидо᾽ ӈока᾽᾽: тынзя паӈгалпава, хано, тюрдо мимбава. Тасий тадта᾽᾽мана Ярик тынзя᾽ хобам᾽ тырабтамби:Ярик тюрм᾽ сябарпи, Мянгча нянда манзарабцом᾽ ханзерпи:Костя' нися (Савали Подович) ханм᾽ сертаби:"" Ямал - нюна᾽ я"" Ассоциация᾽ вице-президент  Сергей Худи᾽ комментарий:Тев᾽ ёльцеӈгана сэред᾽ ненянг᾽᾽ ӈадиберӈа᾽᾽, вули тянё᾽᾽, тирмамдо ᾽ хибяхарт нида  хамедамбю. хаер᾽᾽ яляна ты᾽᾽ ӈобкана мандалы᾽᾽, тикы малкурта ненэцяӈгана сава. Хаморта таредо᾽ ты᾽᾽ неняӈгаӈэ, пилёӈэ пэръядо᾽, ӈадьбято᾽ ӈобкана ядерӈа᾽᾽. Епдяхана мандалавандо᾽ нид сидя хэвхэмдо᾽ ядемтамбидо᾽, тикад неняӈг᾽᾽ тю᾽᾽умна тирӈа᾽᾽. Пилё᾽᾽ ӈани иӈудуӈа᾽᾽, тым᾽ ӈыльняд хахаельцембидо᾽." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-po-savo-irykhy-ilemia-niabimdei-peliada/,2015 по᾽ саво᾽ ирыхы᾽ иле᾽᾽мя᾽᾽: нябимдей пеляда,"Саво᾽ ирыхына ханзер иле᾽᾽мява᾽᾽ тамна тяха вадеӈами᾽. Иры᾽ 7 яляна Костя Худи тым᾽ хадась (хадабада ты ненэй ненецяӈгана вэянда е᾽᾽эмня сохомдамбада). Тым᾽ хадабада ӈысында тер᾽᾽ мал ӈаябарманзь хамбанда тара. Хасевна ӈаябармандо᾽ пуд сярмбята пэсьтыд᾽᾽, тикы сярмбя᾽᾽ (сигара) мани᾽ тэвравыни᾽. Александра не нита (тохоламбада ӈацекыта᾽ небя᾽᾽) ня тохолколва ня᾽᾽амна лахарём᾽ мэӈась.Ярик сярмбям᾽ мэӈа:Ӈани ӈопой сярмби харвобтана тикы Костя. Тасий тадта᾽᾽мана пыда Финляндияхана сертавы тынзям᾽ нямби (лассо, хадес тынзя). Тикы капронхад сертавы, хадесахана палӈвы иня, тыбэртя᾽᾽ тарця иням᾽ сармикадамбидо᾽, та᾽ ёльцьӈгна ненэй тынзя᾽ е᾽᾽йӈэ ёльце сава.«Ӈарме», ««ири»», «седако» – Савали Подович Худи:Не ӈаябарӈа᾽᾽:Пэвсюмя᾽ няна Александр Нярма᾽ седа᾽ хэбидя ян᾽ ханӈась. Тикы хэбидя я сотэ᾽ ниня ӈа, хэвхананда маяк паллы. Нини᾽᾽ вадана тикы хибяхартандо᾽ хэбидя я ни ӈа. Ӈавнанда тикы яхана ӈоб ненэць мюсермы. Ӈобӈгуна тыда ёльце ӈокавна хавы᾽᾽, пыда тикы сотэн᾽ ханм᾽ хадавы.Нярма᾽ седа ненадумдама᾽᾽: N  69º51'52,6'' E 069º07'36,6'Саво᾽ иры᾽ 8 яляна 19 ӈэсына᾽᾽ ян᾽ палӈаваць᾽᾽. Ненадумдмида тарця᾽᾽ N  69º51'52,6'' E 069º07'36,6'. нензавна мэвэва 4.8 км.Нумда вули иба. Ӈадьбяна ӈани пэвсюмя᾽ няна, ханяӈэхэна пи ямдаӈгава᾽᾽. Тикы яля 22.00 час᾽ пиркана манзахалйваць᾽᾽. Мядона᾽᾽ палсомахадана 3.00 час᾽ пиркана юсебтайнаць᾽Мяма᾽᾽ хаврамбдахана Костя емяхаданда хуны:Игорёк няби Аркаша Худи Костяха᾽ Пуйнехэ᾽ нюху᾽, мюсева᾽ ёльцьӈгана неӈган᾽ мюня тибихи᾽:Пуда Аля᾽ мюд миӈа:Ябто᾽᾽ тирць ӈэвадаяд᾽᾽, маӈгтыӈэ хая᾽᾽. Ӈарка ненэця᾽᾽ вадана енерць ӈэвада тара. Тикы хивы. Ханяӈы илхы ненецяӈгав᾽᾽ енерма᾽ иликам᾽ тари ӈэвадалаван тари нидо᾽ харва᾽᾽. Тольна᾽ ниня мале ябто᾽, хоркы᾽ сарню᾽᾽ ӈадибилыд᾽᾽. Тикына᾽᾽ пиримбина᾽᾽, ханяӈэхэна яичницам᾽ сертабива᾽᾽. Хурка ӈэбта ӈо мяна᾽ тер᾽᾽ пидя᾽ мюня сидясян сарнюм᾽ хаеба таравам᾽ мал теневадо᾽." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-po-savo-irykhy-ilemia-niurtei-peliada/,2015 по᾽ саво᾽ ирыхы᾽ иле᾽᾽мя᾽᾽: нюртей пеляда,"Ти, луца᾽ падаркана таӈэ хая! Хаер᾽ яляна ӈацекыни᾽ пихиня тохоламбин᾽:Ядембада ялява᾽᾽ пон нись мий᾽᾽. Саво᾽ иры᾽ 2 яляна, хонедахана хамтарэй сарё ӈэвысь. Хонедахана мяма᾽᾽ ӈэвана᾽ нид хаця хань, Альбина няби Костя  мяти᾽ сянпой санахая ядамдадинзь᾽, хурадинць᾽.2015 по᾽ саво᾽ иры᾽ 4 яляна  маня᾽᾽ 17 ӈэсына ян᾽ тэвына᾽᾽. Яна᾽ ненадумдама᾽᾽  тарця᾽᾽ N69°48`49,2``E 069°12°59,0``.Мюва᾽᾽ -4,6км. Тюку ямдававахана тына᾽᾽ хубтахана тоць᾽᾽, ненэй ялянанда ямдана пэйнаць᾽᾽. Тикы мядэхэнана 3 ханм᾽ хаева᾽᾽. Сябум᾽ хаеваць᾽᾽. Тикы ханм᾽  сямэй ханӈэ нюмдебидо᾽. Сябу мюня лата᾽᾽,  хунер᾽᾽ , не᾽ хуты᾽᾽ (тобар᾽᾽), пады, хусувэй сямэй ӈамгэри᾽᾽ тикана ӈа᾽᾽. Ханяӈэхэна тикы хан᾽ мюня кор᾽᾽, сяй᾽ ед᾽᾽, сиетана᾽᾽ ӈэсеты᾽᾽. Тикы ӈамгэри᾽᾽ малӈэ есяд сертавы᾽᾽, сямэйӈэ ни ханй᾽᾽. (Тюку илаӈгана нехэна генератор᾽ кабель танпа сер ниӈа. Ханяӈы не᾽᾽ пенопластм᾽ еся᾽ тотрев  сямэйӈэ хантаӈэ нидо᾽ толабю᾽᾽).Ненэй ненэцяӈгана сямэй саць тоянана ӈамгэ (ненэйвавна ирытор᾽᾽ма᾽ ельцгана).Не᾽᾽, пирибтя᾽᾽ ӈамгэри танпабто᾽ ни тара. (иня᾽᾽, тюр᾽᾽, ӈацекы᾽, хасава᾽ ембдяр᾽᾽); си᾽᾽и᾽ нимна ханаць, мяд᾽ сюртемба мэта ни ӈа.  Ӈацекы᾽᾽ сябу᾽ ӈылмана сянакурць ӈэдарамбада ни ӈа᾽᾽. Тикы хан᾽ со᾽ нимня не᾽᾽ танторпто᾽ сер᾽᾽ ни ӈа.Ӈэрей᾽ ельцянд хаевы сябу:Нара выӈгана иленя ненэця᾽᾽ хусувэй тароцяда ӈамгэридо᾽ хаебидо᾽, ӈадьбята сябува᾽᾽ хае томась. Сашава падэмда хубт тазик᾽ ниня мэта хананда᾽ мюня пэмпида.Ядембадада мюсеваць᾽᾽ (+15°), мюдна᾽᾽ си᾽᾽ мер пэдаӈгава᾽ нид ханона᾽᾽ яда вадаръянаць᾽᾽, Хасавако тюку мюхуд харта ӈэдалы. Пэдаваха᾽, Хасавакохо᾽ яркола тохолкурӈаха᾽:Саша᾽ хан:Пуйне мюдамда вадарӈа:Мяма мярмахадана мани᾽ нерденя ёӈорэй Ямал᾽ няна хэ᾽ муномам᾽ манэӈани᾽, хэ᾽ муно᾽᾽ма᾽ ня᾽᾽амна хуркари пынрабцо᾽, табеку намтанинзь᾽. Хэ᾽ муно᾽᾽ма᾽ ельцьнгана савасипой ядерць, тум᾽ пятаба, сяранбята, сянакурць вэва. Ханяӈы нини᾽᾽ вадахана хэ᾽᾽ мяк, мюдаха тебермы.Саво᾽ иры᾽ 5 яляна тиртя ӈано турӈась. Тикы ерв᾽ ӈано, тарем ирыхана нопой ёӈорэй хойхана илена ненэцие хардахад тэврамбидо᾽. Маня᾽᾽ нэсыхынана᾽᾽ мядонтина᾽᾽ таня᾽᾽: Костя Худи᾽ не ня сидя нюхуюта᾽ ня тось.Саво᾽ иры᾽ 6 яляна 18 ӈэсына᾽ ян᾽ палӈаваць᾽᾽. Мюва᾽᾽ 6,5 км. Яна᾽ ненадумдама᾽᾽  тарця᾽᾽ N  69º51'17,7'' E 069º05'45,8''. Мюсевана᾽ ямбан ханяӈэхена ханона᾽᾽ яда вадаръяна᾽᾽. Садасавэй я᾽ нимня тына танета пэӈга᾽᾽.Тасий тадта᾽᾽мана  Саша Терёхина ханамда яда вадарӈа:" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-po-ty-nits-iry-niabi-ve-5-peliada-khoikhana-ibima/,2015 по᾽ ты᾽ ниць᾽ иры᾽ няби вэ: 5 пеляда - Хойхана ибима!,"Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ иры᾽ 27-29 яляна 15 ӈэсына᾽᾽ ян᾽ палӈаваць᾽᾽. Нямэмэхэна паднавани᾽ мальӈгана Лимбя᾽ яхам᾽ вэрава᾽ ня᾽᾽амна паднанинзь᾽. Вэркомад не᾽᾽ халтаӈго пэйдаць᾽᾽. Ӈаворидо᾽ халтавандо᾽ е᾽᾽эмня  хойхана иленя ненэця᾽᾽ иба ялэ ӈатесяты᾽᾽. Халтамбдидо᾽ садахана, бак᾽ мюня ябтарамбсетыдо᾽. Тасий тадта᾽᾽махана маниенаюда᾽ халтаӈгурць няданзюртаха᾽ Семенко няби Пэдава.Тюку ялэ᾽ пиркана ябту ӈораць пява᾽᾽. Тедари ябто᾽ маӈгтэӈэ хэвдавэй᾽᾽хасевна᾽᾽ хане варемдо᾽ мэӈа᾽᾽. Тиртя ханедам᾽ хадаба ненэй ненэць яляда саць тянё - нюсувэй ябто᾽  хадаба вэва. Ханена нина вадавна тикы хибидя сер᾽᾽. Тикы яляхана няхар ян᾽ тярмы тына᾽᾽ ӈобт ӈоворць пэядь᾽᾽. Пыдо едэй ӈадимы ӈумдамдо᾽нюракуць сянри я᾽᾽авна сяврырӈа᾽᾽. Ӈонабцярӈэ сыра᾽ ӈана хамедавына пина᾽᾽ суса᾽᾽. Тува᾽᾽ пюӈгхана  пятабива᾽᾽. Тарем тасла ядембада ё᾽ няна иленя ханяӈы нина᾽᾽ пюӈгм᾽ пяӈэ толабава сер нидоӈа᾽᾽! Хурка ӈэбта ӈод мядона᾽᾽ мюй᾽᾽ пюӈгрихина ядемдамбина᾽᾽.30.05.2015 Маня᾽᾽ 16-ой ӈысына ян палӈава᾽᾽. Ӈэсьва᾽ ти :69°46°40,1´´Е 069°35,2``. Нензавна мюсе мэнава᾽᾽ 2,8км (ненэй ненэць сяхарт тидпой ни минзь. Сямбирм мэвана мани᾽ точкаривна толабини᾽. Ненэй мюна᾽᾽ ябдада ӈаркавна ямб.) Ӈани пи мюсеваць᾽᾽.Яля Альбина няби Саша Терехина нопой  нянь ханм лядӈаханзь᾽ (170 нянь), нянёна пуруман харбилавыд᾽᾽. Хойхана иленя ненэця᾽᾽ нянедо᾽ тырабтамбидо᾽, та᾽, ӈэрёй᾽ ельцяӈгана ӈоръядо᾽. Тёняӈы нина᾽᾽ ӈани нянё тырабтамби᾽᾽. Тикы ханзер пэртя? Нянь᾽᾽ няхар - тет ян᾽ лядпада᾽᾽, сидя ханха᾽ по᾽᾽она лехэбтавы поӈга᾽ ни мэмбада᾽᾽.Маня᾽᾽ тарем мэта поӈгна᾽᾽ таӈганахана хаюрӈаць᾽᾽. Тикы е᾽᾽эйӈэ мани᾽ Аля᾽ ня нянёни᾽ мятрев тырабтамбининзь᾽.Таӈганона᾽᾽ хахая ӈаць᾽᾽. Альбина поӈгада сянпой ӈэдалё хосаяйдась. Тикахавад нянёни᾽ поӈга᾽ ни мэйнинзь᾽. Тёняӈы нина᾽᾽ ня нянёна᾽᾽ тодо᾽ пэндъяхана тэмдававынаць᾽᾽. Пыдо᾽ Усть-Юрибейхана, Лидинохона, Сохонтохона тэмдормыць᾽᾽.Ӈани ӈопой ӈэсына᾽᾽ тер тикы тёняӈы нина᾽᾽ хоскаАлександр спиннингм᾽ мэць нюртей ёӈорэй халядаванзь ханӈась. Нюдяко то̓ тидари салабасавэй̓ ̓, я вар᾽ ня᾽᾽амна хэбидя халя᾽᾽ ӈокавна ереберӈа᾽᾽. Мани нянахавани пирева сер ӈэда хэбидя халэ Аля вэнеко мэӈэ таслэйдась. Маня᾽᾽ ненэй халядава᾽᾽ ӈатева᾽᾽.Пи᾽ сырмана нид сяха юрка, сяха хона таравам᾽ сабе хамэдава сер ниӈа. Хой ненэцие вадавна «Пи сырӈава᾽᾽, яля сырӈава᾽᾽». «Сыраць» тикананда нись хонё.Тасий тадта᾽᾽махана синё:" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-po-ty-nits-iry-niabi-ve-tetiumdei-peliada/,2015 по᾽ ты᾽ ниць᾽ иры᾽ няби вэ: тетюмдей пеляда,"Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ 25 яляна  нерде мюсе пэмахадана᾽᾽ толаба ᾽᾽ 15 мюм᾽ мэва᾽᾽. Ӈэсына᾽᾽ я᾽ ненадумдмида тарця᾽᾽ N 69º45'25,1'' E 069º18'42,4'' Нензавна мюсе мэнава᾽᾽ 2 кмТикы яля вэркурць таславаць᾽᾽. Вэркован᾽ ӈахакуд хамеко пэйваць᾽᾽. Ина ӈылмна малмбой няркнаваць᾽᾽, манзьвани᾽ тамна пинанинзь᾽. Вэркова хасена маниева сер ниӈа. Лимбя-яха мани᾽ маниебни᾽ саць латакая яха. Латдада 20 м, ёрдада 1,5 м. Тарем таслаб᾽᾽ яха ябтамбой, тора ёда таня᾽᾽. Хойхана мэна ненэцяӈгана вэркова᾽ ёльцяӈгана яханда᾽ я᾽ няӈы вар᾽᾽ салмуй ӈэбто᾽ тара᾽᾽. Тарця салмуй я᾽ нимня нерде 6-7 хансавэй мюд᾽᾽ хамӈгуд᾽᾽, тикы᾽ пуд яха᾽ тяханямна танаӈгуд᾽᾽.Вэркован᾽ ӈахакуд хамеко пэйваць᾽᾽. Не᾽᾽ ханодо᾽ нивандо᾽ саневандо᾽ е᾽᾽эмня сомбойна юй᾽᾽ядо᾽. Вэркова ёльцяӈгана ӈоб ненэць лабтанаӈэ тара, маня᾽᾽ нянана᾽᾽ тикы Ярослав. Ӈани ӈопой ненэця мюдм᾽ вадарць ӈаномю ӈамдорӈа. Ӈамдмахаданда мюдамда нянда нэкалпида. Мюдхана мэна ты᾽᾽ нивандо᾽ пэвтавандо᾽ е᾽᾽эмня янамбакоцявна минзь тара. Хан᾽᾽ хаталӈгавандо᾽ нид тердо᾽ ни санеӈг᾽᾽.(«Ӈарханда толась» ненадумдамам᾽ маддеда᾽᾽):Вэркова. Ярослав лабтанаӈэ тара.пыда пухуцяда Майя мюдм᾽ нэкалпадаӈэ тара.Мюд и᾽᾽имня миӈа. Яха᾽ тяханяна Костя᾽ нися няданзюрӈа.Вэркомадана тёняӈы нина сёрецие᾽ ӈэсь ян᾽ ӈысываць᾽᾽.  Теда тецьхамя. Тарця нум᾽ мани᾽ нянани᾽ Питерхы ӈэрёй толха." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/ty-nits-iry-niabi-ve-niabimdei-peliada/,Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ няби вэ: нябимдей пеляда,"Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ 12 яляна  нерде мюсе пэмахадана᾽᾽ толаба ᾽᾽ 11 мюм᾽ мэва᾽᾽. Тюку яхана ӈэсына᾽᾽ я᾽ ненадумдмида тарця᾽᾽N 69º38'05,8'' E 069º23'49,0'' Нензавна мюсе пирдаленава᾽᾽ 10 км пир. Тикы яля ӈани мюсеваць᾽᾽. Тёняӈы нина᾽᾽ нара᾽ ёльцяӈгана пи мюсе тохобэй᾽᾽. Теда маня᾽᾽ ӈани тарем пирпана тара. Сие ниць᾽ иры᾽ пуданахад Ямал᾽ няна пида таминдо᾽ яля᾽᾽. Ӈудонданава Костя' нися (Саволи). Пыда недадава᾽᾽ сертаби, мядона᾽᾽ ӈэбцяд тасламби.Тикы ямдавахана  Пирця-яра-яхан᾽ ӈэсываць᾽᾽, тикана ты᾽ ниць᾽ иры᾽ 19 яля᾽ ёльцянд ӈаваць᾽᾽.  Няхар мяд᾽ тер малӈэ таӈганодо᾽ пэрӈаць᾽᾽ (тикы хан᾽᾽ ӈэрёй хаевы᾽᾽). Сыра мэта саӈговота хано сёритиӈэ хурабада. Экспедиция᾽ ед таславы ханони᾽ ӈобтарем хаеванда ханӈэ хурэйни᾽. Снегоходва᾽᾽ понкая мэсомахадана᾽᾽ сюрць таслава᾽᾽. Тикы᾽ хавна мядона᾽᾽ мал сыра ейдо᾽ хаейдо᾽, тикы ейӈэ прасин ея᾽᾽, дорнит᾽᾽ есе᾽᾽. Тасий тадта᾽᾽махана прасин ейтана мядм᾽ маниеда᾽᾽.Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ 15 яля᾽ пиркана нерденя сую᾽ ӈадиберць пэйдаць᾽᾽. Тикы ялэ᾽ пиркана нерденя ябтоӈо᾽᾽ тоць᾽᾽. Тарця сер᾽ янхад  хасевна᾽᾽ ёльце маидаць᾽᾽, тухунидо ᾽нэкалӈаць᾽᾽ (ханяӈэдо  саць ханеван харваӈа ӈадя вадема мян  ниӈа. Мани ихинани пыдара хамедамбирама᾽᾽ хаманзь ханяӈы ненэця᾽᾽ тухуниду, снегоходду  падрабтавдавэй᾽᾽ )Минва яхана ӈацекы᾽ тохоламбван᾽ тэворӈадм᾽. Хойняна тохолколвахани 4 ӈацекы нясхалй᾽᾽. Тасий тадта᾽᾽махана ӈацекы᾽᾽ ӈобкана сянакурӈа᾽᾽: Хасавако, Семенка, Пэдава, Надя (Ярослав᾽ неню)." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/ty-nits-iry-niabi-ve-nerdenia-peliada/,Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ няби вэ: нерденя пеляда,"Илма᾽᾽сян ялэ пиркат ӈаркавна нензэйма. Ӈокавна тына᾽᾽ нива ӈома е᾽᾽эмня Костя ӈани сидя мяк᾽ ня ӈэсо тасладась (таремгав ӈоб та᾽ някуркана ӈэсурць мэта)Няна ӈэсовы Худи тэнз мэта, харто мюсерта тыбэрци мяд. Пыдо сидя мято. Ӈысыдо ӈарктандо нюмна вадета. Тикы  Худи Саволи Подович, пыда ӈод ӈани Костя᾽ нися. Ӈопой мякана Саволи, пухуцяда, Костям᾽ нюбета хасаванюнзи᾽ мяд᾽ тер᾽᾽ иле᾽᾽. Няби мякана мэна Ярослав Худи᾽ мяд᾽ тер᾽᾽ (пыда Саволи᾽ ий – ненюнда᾽ хасава). Костяха᾽ Ярослав᾽ ня повнанди᾽ мани᾽ Костяхаюни᾽, Альбинаюхи᾽ ӈарха᾽. Пыди᾽ ӈобтарем нюдяко ӈацекыди᾽ мани᾽ тохолколвахани ядэрць пэйдаць᾽᾽.Ӈобт ӈэсыва᾽᾽.Хойхана ты᾽᾽нисерць пэяд᾽᾽, тикы саць тоянана манзая. Хасевна᾽᾽ етри ӈоб пуд ты᾽ няна мэ᾽᾽, етри ерампидо᾽.Тюку по мер нарэйма. Небой по Костяха᾽ Аляха᾽ тамна Юрибей᾽ иба няюна ӈэвэхэнзь᾽, тюку по таняюд мале сие ниць᾽ иры᾽ 20 ялэ᾽ ёльцӈгана ямдэйнаць᾽᾽. Тамальӈгана сырада сава ӈэвы, сабе ибада яӈговы (тюку по мер хутыдо᾽ сервы тыбэрци᾽ вадахана небой по пыдо᾽ тюку ялэ᾽ пиркана тамна пивита ядермы᾽᾽). Тюку по сырада сянпой холкана пэяць, варюда минханда ӈадимяць᾽᾽. Тарем хамеда Морда-яхам᾽ (тикы саць ӈарка яха Бованенково᾽ ядхана ӈа) салаба᾽ нимня мада пирма сер нива ӈа᾽᾽. Тедав янамбовна миӈава᾽᾽, нисерта яхадейна᾽᾽ нерня нина парталамбю᾽᾽.Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ 11 яляна  нерде мюсе пэмахадани᾽ толаба 10 ёӈорэй ямдэйна᾽᾽Ӈэсына᾽᾽ я᾽ ненадумдмида тарця᾽᾽:N 69º34'32,4''E 069º35'37,7''Нензавна мюсе мэнава᾽᾽ 5 км пир. Тикы яля тёняӈы нина᾽᾽ мят ямдэйнаць᾽᾽, тамяна ӈобкана ӈава᾽᾽Альбина таӈганода пэрӈа//этот пост публикует наша группа поддержки на большой земле" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/male-sian-iun/,Мале’’ сян юн’’,"Мале’’мат яля ӈопой яхана ӈава’’. Сарё ӈэванда’нид мюсева толха ни ӈа. Нерденя сую’’ӈадиберць пэяд’’. Хибяри суюсавэй ӈэсы мюсерма’ня’’амна хонаркоб, маниним’: лэбартана сую’’мюсева’ёльцяӈгана янамбовна яда пирӈадо’.Саша хойхана тохолколавахана тамна тяха ӈацекыда тохоламбида. Теда тохоламбдидаси’’ивнюдякоӈацекы таддикахад сидя школахад товэхэ’.Тамдаяӈэсовымякат тетӈацекы тохолколаван’то’’.//Тюку падвы’’ ӈаркая яхана мэна манзаранина’’ сайтан’ паклемпидо’. Мани’сабе сава интернетми’тамна сертавдавэй." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/miuserma-niaamnia-eda-iun/,Мюсерма’ ня’’амня ӈэда юн’’,"Ӈани’торова! Манзаина’’ӈока ӈэва’нид связян’ӈадиберць, сава интернетм’серта нини’тэвор’. Лакри хоян’ханта ненэця туристӈэ, исследовательӈэ, мядонтаӈэ толы. Бригадахана (ӈысыхына) мэб ӈока ненэцие’поӈгана подём’нэкалць пирты. Теда мани’харто’мюсерта ненэцие’мякна илени’, мани’ня’’ани’тола мяканана’’тетва’’(хахаяда яляхана самбляӈгава’’. Радик’хасава ню Мянгча тось, пыда нянана’’мюсерта), нямуванда манзаява’’саць ӈока.Ӈарка ненэциена’’ӈамдё хаврамахадана’’мюсермана’, минвана’саир’’етя таславэдарев хая. Тедав мани’харни’ва’’ав мэӈани’.Светаха’Радикаха’латадами’таӈаха’, Аля Маманька’ня сидни’хунерхана нядаӈаха’. Хунер’’тикы ва’’ав ӈыламна лехэбтамбада ӈамгэ’’Ямданава яляна хубтыхы 7 часхана юркорӈава’’. Саша Костя’ня вадм’сертабихи’. Тикы’пуд Костя снегоходхана малкованзь ханӈа. Аля (Альбина Костя’не) Александра’ня ва’’аванди тер’’юхуна’мю пэмбихи’. Хусувэй ва’’ав харта юхунасавэй. Юхуна’тер’’хуркари мяд’мюня тарана ӈамгэ’’: хонё мэта паны’’, хоба’’, поролоновой матрас’’, мани’манзара, ӈацекы’тохолко мэта ӈамгэри’’.Нумда тецеркава мальӈгана, вэвако нумгана ямданаб ёӈорэй сяйм’палада мякана ӈорцетыва’’. Хахаяда ялэ’пиркана нумда ибима. Ӈадьбяна мяма’’хаврасьтыва’’, ханона’’ма’’ал хурасетына’’, тикы’пуд тамдъяцей термос’мюд сяянз пэсьтына’’.Сяянзь ёльцемяхадана’’ёрколава’’, мюдна’’сид тэраба пясьтыва’’.Масхалмана’нерня тына’’подерпива’’, мюдна’’вэӈгаламбива’’.Нарада лэркабт то. Мале сян яля иба нум’. Яля’хаер’ӈылна явода саӈа. Пивам’мэць ядэрма толхаӈэ ни хань, хутына’’(тоброна’’) тюхулӈава’’. Хоё’нимня варё’’ӈадимя’’, тикы нюракуць ты’’тари тахараӈга’’." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/ty-nits-iry-9-ialia-saiu-pirdalema-ialia/,Ты ниць’ иры’ 9 яля: саю пирдале’’ма’ яля!,"Саю’’ пирдале’’ма’ яля’ няю ня’’анда’’ лаханани’!Тюку яля минава’’, хуняна ӈани ямдаӈгуна’’. Тюку яля вэвако нум: синюмя, тецьхама. Нара’ ёльцяӈгана ты’’ пахаламбцеты’’. Пахаламбава’ ёльцяӈгана ты’ ёӈг’ тяха сидя тарктана пя сярыбада. Тикы лоӈгали. Лоӈгалитна ты’’ ват’ тюӈга тухурӈа’’. Подерпава’ ёльцяӈгана лоӈгалидо’ хаврамбада. Тюку яля нивана ямдавана’’ тяха лоӈгалитна ты’’ танарамбава’ е’’эмня тареӈо вадм’ сертаваць’’." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/erm-niaiu-parombiva/,Ӈэрм’ няю паромбива’’.,"Маня’’тамна тяха мюсева’’. Ӈэрм’ няю паромбива’’. Сие ниць’иры’30 яляхана, ты ниць’иры’3, 5 яляхана мюсеварим’манзъяӈаваць’’. Хунянаӈаниямдаӈгуна’’. Хацяв нарэй нувода’’пяна толха. Мале няхарсян яля пихина ибада нуль градус мян. Ӈай тадӈгана сыраӈэ хая.̕Сие ниць’ирыхына сертавы тадта’’ма ня’’анда манэлабтамбини’.Нюдяко вындер Хасавако Сэротетто хусувэй манзаяхана небяхаюта саць сата нядма.Пэдавако Сэротэтто Финляндияхана сертавы тынзям’мэӈа.Маманька (мяни’ерв Костя’небя) ӈавар’’ӈэсь ханм’манэсарӈа (маня’’ненэциена’’тикы ханм’сундукаӈэнюмдебидо’).Тикы вандако. Тарця хан’мю хуркари ӈамгэри’’пэмби’’: ӈавар’, ембдяр’’.Сыра’ёльцяӈгана вандако саӈгом’150 килограмм пир ӈэсь пиртада. Сямбират саӈговомада ӈудана хорпада. Хусувэй яля нива ипрамбава е’’эмня вандако’мю тикарихина тараванда ӈамгэри’’пэмбада ниӈа’’.//Тюку падвы’’ӈаркая яхана мэна манзаранина’’сайтан’паклемпидо’." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/2015-po-ty-nits-iry-niabi-ve-niakharomdei-peliada/,2015 по᾽ ты᾽ ниць᾽ иры᾽ няби вэ: няхаромдэй пеляда,"Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ 19 яляна  нерде мюсе пэмахадана᾽᾽ толаба ᾽᾽ 12 мюм᾽ мэва᾽᾽. Тюку яхана ӈэсына᾽᾽ я᾽ ненадумдмида тарця᾽᾽ N 69º41'16,7'' E 069º21'51,8''. Нензавна мюсе пирдаленава᾽᾽ 6 км пир. Тедав хибитюковна ямдаӈгава᾽᾽, мюна᾽᾽ ямбад᾽᾽ 5-7 км. Теда едэйвана мюсева᾽᾽: пи ямдаӈгава᾽᾽, яля хуныва᾽᾽. 4-6 час᾽ пиркана ӈэсурӈава᾽᾽,  сяйвомахадана юсебтаӈгава᾽᾽.Теда ӈэсь яханана тым᾽ хадаваць᾽᾽. Мани᾽ томахадани᾽ тикы тэва᾽᾽ нябимдей ӈаябадар᾽᾽мава.Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ 22 яляна  нерде мюсе пэмахадана᾽᾽ толаба ᾽᾽ 13 мюм᾽ мэва᾽᾽. Тюку яхана ӈэсына᾽᾽ я᾽ ненадумдмида тарця᾽᾽ : N 69º43'26,3'' E 069º23'15,7''. Нензавна мюсе пирдаленава᾽᾽ 4 км пир.Иба᾽ ӈэванда᾽ нид яха᾽ ид᾽᾽ ханаць пэяд᾽᾽. Тюку мюхуня сидя  ябтако яхам᾽ мадаваць᾽᾽. Тикы  Ӈэва-яха няби Ябто-Лимбя-яха. Лимбя-яха᾽ варан᾽ палӈаваць᾽᾽. Тикы яхана Мянгчава᾽᾽ нерденя сидя ябтом᾽ хадась, ӈанидо᾽  хабэвко᾽᾽.Ты᾽ ниць᾽ иры᾽ 24 яляна  нерде мюсе пэмахадана᾽᾽ толаба ᾽᾽ 14 мюм᾽ мэва᾽᾽. Ӈэсына᾽᾽ я᾽ ненадумдмида тарця᾽᾽ : N 69º44'29,0'' E 069º19'50,9''. Нензавна мюсе мэнава᾽᾽ 3 км .Тюку ямдавахана Лимбя-яхам᾽ мадаванзь мэваць᾽᾽. Сехэрэна᾽ ниня тикы нерденя ӈарка латакая яха. Нянда᾽ пуд миндя Морды-яха (Саво᾽ иры᾽ 15 яля᾽ пиркана мадаванзь тасламбива᾽᾽).  Хаёвы сыри᾽ нимня яха᾽ моӈган тэвхая ӈэсо таслава᾽᾽. Яханда᾽ ний мале исавэйӈэ хэвы."" Ямал - нюна᾽ я"" Ассоциация᾽ вице-президент  Сергей Худи  тарем лахана :Ты нара᾽ ёльцяӈгана саць яларта᾽᾽. Тамальӈгана саць сававна ӈортадо᾽ юӈгу.. Ӈэрё пардонхана мэвдавэй ӈэб нара сибяд᾽᾽ хаӈга᾽᾽. Яхадей᾽᾽ нюдю ӈавламба ӈани вынхалы᾽᾽. Мюсева᾽ ельцеӈгана вынхалуй ты᾽᾽ саць пэдаӈга᾽᾽, таддтикад ӈыхыян тикы᾽ е᾽᾽эмня нива мюсе᾽᾽. Нара ты мордо᾽ вадаби᾽᾽ , тикы е᾽᾽эмня ӈани вынхалӈга᾽᾽.Тидари ӈамдэд᾽᾽ яӈгу᾽᾽,  ты᾽᾽ тарензие᾽ нюракуӈа᾽᾽." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/erm-niari-perava/,Ӈэрм’ няри пэрӈава’’,"Сие ниць’ иры’ 27 яляхана маня’’ тамна тяха ямдэйнаць’’. Мун’ пя (телефон) юӈгу, ханяӈэхэна спутниковой мун’ пяхад смс’’ падыбива’’. Тей яля пэндаяхана няньм’ тэмдаваць’’. Тэмдавэва’’ 800 нянь, танок нянь ельцьмян. Нямэмэхэна ӈавар’’ ня’’амна лаханавана маляӈгана паднаваць: нянь талбэйӈэ ӈани ӈорта, сяян’ санибтембада. Тарем тасла хойхана илена ненэця’’ няньм’ ельце харвобтадо’. Та’ хоян’ тобнанда тыбэрти’ мят тэворпата’’ няньм’ тэвравнанда ёльце маякабтаӈгу!Нара хойхы ненэцие’ ӈамгэм’ пэрмам’ теняваванда е’’эмня "" Ямал- нюна’ я’"" Ассоциация’ Вице-президент Худи Сергей Хасович’ вади толада’’.""Тадри сую’ ӈадиберць пэӈгуд’’. Хасевна хусувэй яля нимы яхадей ӈэрм’ няю танаба тараӈгу’’. Не’’ манзаядо’ ӈани ӈока: ӈамгэридо’ тырабтамби’’, хоб’’ напи’’, ембдяро’ сулурпи’’, сыра’ ӈылад пядомдо’ сираби’’.Александра  мюдм’ вадвам’ пирдаледась. Нара’ ёльцяӈгана тамдая пахалавы ты’’ подерпа пяб’’  тамна ладарӈа’’. Ӈадьбята Саша пэдава ӈэвамда манэлабтадась. Пыда саць пэдава!""Сидни’ нядабада няхани’ савари вади вадеӈани’. Хибяри мани’ няни падраком’ падван харвабнанда, тюку адресан’ паднада’’ Тюменская область, Ямало-Ненецкий автономный округ, Ямальский район, с. Яр-Сале, ул. Мира 6А, индекс: 629700; хибяндо’: ЯРОД КМНС ""Ямал"" (Терехна, Волковицкий е’’эмня). Падвыда’’ няни’ таминдо’ тэваӈгуд’’.Ӈани ӈопой Сергей Худихид товы нянь, ӈани ӈамгэ’ ня’’амна ӈэда комментарий:""Ты ниць’ иры’ пуданахана, саво’ иры’ нерняна тэмдавы 800 нянё тырабта тара’’. Та’ ёльцяӈгана иба яля’’ ӈэсеты’’. Тикы саць сата манзая. Хубтахана мертявна юрка тара, нянё лядкая поӈга’ ни лехэбтамбада’’, тарем тырабтамбада’’. Лакри сарё, сыра хаморць пэб’’ тикы тыранана нянь’’ нивандо’ саневандо’ е’’эмня сянпой мала тара’’. Тырабтавдавэй саневы нянь мэёкая талбэйӈэ ханӈа, тибяна вэва. Мале сян яля тарем тырабтамба тара. Тикы хавна ӈани манзая’’ ханя таня’’.Тикы ялэ’ ёльцяӈгана ӈани ӈопой сата манзая тикы ты’ нисерма. Нарэй’ мальӈгана ты’’ тада яля лэтамба тара’’. Суюнд сита ӈамандана ӈамгэда ӈока: нохо’’, сармик’’, ӈыера’’.//Тюку падвы’’ ӈаркая яхана мэна манзаранина’’ блокан’ паклемпидо’. Илни’, серони’, хурка ӈэвами’ няндо’ смсхана тэврамбини’. Интернетва’’ тидари сертавдавэй. Хурка ӈэбта ӈоб юндони’ няхани’ тарем ӈэдабтамбаван’ маимбини’’, ихинани’ сава. Комментарийха’’ пирпани’ сянпой паднаӈгуни’.//" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/sie-nits-iry-29-ialiakhana-sredakhana/,"Сие ниць’ иры’ 29 яляхана, средахана...","Маня’’ӈэрм’няю мюсева’’.Пунянамэнаненэцие’нерцембаетриямдаӈгава’’.Мядона’’поё хахаяльцебнана’’тына’’ӈомда’’. Тикы вэва.Серона’’ӈока’’. Тына’’етри маниейна’’, мяд’хэвхана пэръяна’’. Мани’ихинани’тадри интернет-тарелкава’’табца хортава’’, связява’’таняӈгу. Тидари етри ямданавана’’, ты’пэрмана’’, мякана ӈэда серона’’пэрмана’нид тикан’нива’’тэвор’’.Тэмдавы 800 нянёна’’хано’тиӈгэвна пэйнаць’’. Ӈопой хан’мю 180 мян нянь нялӈа. Нумда ибемб’’сухариӈэ тырабтаӈгуна’’.Телефонми’макода’си’няю ӈыдаминзь’, ӈамгэ’мянувна связь ӈадиберӈа. Александра ӈамдорця’ни нулкая не’няхананда лаханакурӈась. Маша (Саша’не ня) соя’’ма яляда ӈась. Хусувэй сава няхани’, мяни’терха’’савари вадам’ӈэдабтамбини’. Мани’серони’сава’’, сензни’, маймбини’.Хуняна ӈани ямдаӈгуда’’.//этот пост публикует наша группа поддержки на большой земле" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/salaba-nimnia-iuribeim-madavats/,Салаба’ нимня Юрибейм’ мадаваць’’,"Тюку падвы’’ ӈаркая яхана мэна манзаранина’’ блокан’ паклемпидо’. Илни’, серони’ хурка ӈэвами’ няндо’ смсхана тэврамбини’. Интернетва’’ тидари сертавдавэй. Хурка ӈэбта ӈоб юндони’ няхани’ тарем ӈэдабтамбаван’ маимбини’, ихинани’ сава. Комментарийха’’ пирпани’ сянпой паднаӈгуни’.Тюку си’’ивхана, сие ниць’ иры’ 23 яляхана четвергхана маня’’ ӈани несэй ян’ ямдэйнаць’’, ӈэрм’ няю 15 километра ёльцянд. Александра нерденя ёӈорэй харта мюдм’ мэӈась, мат ханм’ вадась. Сеянха пинхава таремӈо пирдаледась. Саша ӈани снегоходхана ӈэдалысь. Салаба’ нимня Юрибейм’ мадаваць’’.Едэй ӈэсына’’ я’ хэвхана Костя Сэротэтто’ хасава ня’ Радик’ мя ӈа. Тикы яхана тодо’ ян’ хантава’’. Маманькаха’ (Костя’ небя) Ӈате’ ня Костяха’ Альбинаха’ сидя нюху Яна няби Едэйко няць ӈамдё хаёдаӈаха’. Радик ӈани нянандо’ мэӈгу.Сие ниць’ иры’ 23 яляхана субботахана Саша ӈэсы’ хасев’ няць Сэротэтто’ седа хэбидя ян’ ханӈась. Нехэна тарця ян’ ханаць мэта ниӈа." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/sie-nits-irykhy-khad/,Сие ниць’ ирыхы хад,"Сие ниць’ иры’ 10 яляТикы яля Костя Димаха’ Эдуардохо’ иба’ сей’ няна 45 километр пиркана ӈэда Радик’ мят ханаӈахаюдась. Радик хахаяда яляна нюдя нянда мяд’ няю мюсеванзь мэвысь. Испания’ няд товы тадтаӈгурта мюсени тадтамбаварин харвась. Хубтахана нумда мале сумась, я” савовна ӈадиць”, савак мерцяӈэ хаясь (мани’ ихинани 20 м/с ёльцянд ӈэвасер ӈась). Хурка ӈэбта ӈод хэсь тасладонзь”. Тикаркахад экспедициями’ сидя ян’ тярй”. Александр Волковицкий хоювна ӈэдалёртан, ненецие ӈэсурць мэта ё (Костяха’ Радикаха’ мядо’ поӈгана ӈэда” малӈэ харто мюсерта ненэця”) манэсартан, ненэцие лаханако нятан, Александра Терехина нюдяко ӈацекы’ тохолколавам’ минре пя.Семен, Пэдава, нисяди’.Сие ниць иры 11 яляТей ибам’ хаврамбвы нум сюдбя хадӈэ ладада. 20 метра пирувна ӈамгэрт ни ӈадю. Мяна” тер” пин’ сабе” ни ӈадибер”, мякана ӈэда манзаидо’ сертаби”, мани’ тэвравыни’ кино” манэсарӈа”.Маманька, Хасавако, Аля. Малӈэ едэй ӈадимы, Ямал’ няна сямянхат ӈокавна вадета «Сэр нядам’» (""Белый ягель"") нюбета кином’ маниева”. Тикы кино ненэй ненэцие’ паднана А. П. Неркаги падвэмна сертавы.Кином’ хасава ӈацекэри ниди мание’. Пыди’ няби ва”ав’ няю нюдяко ӈацекы’ тохолколаван «ханӈаха’». Тикы’ ня”амна Хойняна тохолкова лабэкана толабира”, ненадумдмада ти:http://yamalexpedition.ru/ru/education-for-nomads/65-detskij-sad-otkrylsya." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/niurtei-iamdava-sie-nits-iry-8-9-ialiakha/,Нюртей ямдава (Сие ниць’ иры’ 8-9 яляха’),"Сие ниць’ иры’ 8 яляТикы яля ямданавана” хамекуваць”. Хардахана тэмдавы ханхаюни’ тад савовна манэць ӈамгэ хадӈэдиди’ ӈоб танявы”. Тикы хойндер нини сертэйдо’, салмрэйдо’. Мани’ ӈокая ӈамгэрини’ хано’ тиӈгэвна (вандокохо, юхунан’) пэйна”. Вандоко, юхуна тикы пэнда мэта хано’ тэнз.Мяна’ ерв Константин Сэротэтто.Мяна’ не ерв Альбина Сэротэтто.Сятаняюд маханяю сырап маниенида’’ Костяха’Аляха’нюдя ню” Семенко, Хасавако и Пэдавако.Наче (Костя’ нися) подеро’ сулурпи.Маманька (Костя’ небя) мякана сэдора.Сие ниць’ иры’ 9 яляТенкана мяна’ тер” хубтахана 9 час пиркана юркорӈа”. Нерде не” юркорӈа”, тум’ пятаби”. Ямдана таславы яляхана мал” мер юркываць”. Тарем тасла хойхана сидя няхатати яӈганя ила’ саирк таняӈаха’. Тикы бригадахана мэна” таддикахад харто’ мюсерта ненэцие’ ила’ саирк. Бригадахана етя таславы график’ мэць тара. Харто’ мюсерта ненэцяӈэ часм’ сабэ ни тасламбю”. Сэротэтто’ мя сидя иры ӈопой яхана паллысь. Тикы е”эмня мале” пон ямданаваць”. Сыра’ ямбан мэмы ӈамгэридо’ сюрйдо, тарана ӈамгэрири”, ембдяри”, мирбяри” ӈадимдець”. Ӈари ибембата тикы содавы ӈамгэ” ӈобтарем хаеванда”, сюрамда”.Ямданавава” яля’ пуняӈы няхар” часхана пэяць. Мякнана” мядонда Испания’ няд товы тадтаӈгода мюд, ты” тадтаван харваванда нид мяна” ерв снегоходана мани’ сидни’ ня мюд’ нерня минредась. Эдуардо’ ватовна мани’ тэхэна нининзь ӈэдалю’. Пыда тадта”махата луци мэмбван нись харва. (луцаӈэ ненэй ненэця луца’ тэнзм мэтари ни нюмдебю”, хусувэй европеецм’ луцаӈэ вадеӈадо’, Испанияд товы ӈани луца). Тарем хамеда ӈопойвана турта турист” Ямал’ няна етри таня”, ненэйвавна нара’ ёльцяӈгана. Сабе” ни тецю, сырада сава, ювдавэй, ет ханяривна хэсь пирты.Пудана мюд,  ты’ мандал”.Мюд ӈэсонзь ян’ тэвота”.Мяма” сабе” ӈыхы ян’ нись ямда. Едэй ӈэсына ӈэсь я’ ненадумдамида (координатыда) тарця N 68º51'12,5” E 070º01'47,1”, нензавна 5,7 километран’ хэвэва”. Мюсе мэвэва” 8 километра пир.Пэвсюмя’ няна мяма” мярмахадана” мерцяӈэ хаясь (манзь юрвэни’ ӈыхы хардахад томахадана” вули” сава мерцярка хаер” нумзь).Мядм’ мярыбава." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/miakana-edalyva/,Мякана” ӈэдалыва”,"Сие ниць’ иры 6-7 яляха’Пэвсюмя’ няна мэсь мяни’ тер Костя’ няби Аля’ ня си”ив час’ пиркана Яр-Саляхад ӈэдалайваць”. Мани’ тибёсь ханни’ ниня Костя’ нека Радик’ пухуця Светлана ӈамдысь. Сидя снегоходхана миӈаваць”. Няби буранахана (буранаӈэ Ямал’ няна иленя ненэця мал’’ снегоход’ тэнз” нюмдебасеты”, тюкона вадетава” «Буранм’» нюбета снегоход) Радик’ хасава ню Мянгча ӈэдалысь. Мянгча минренаха’ Испания’ няд товы тадтаӈода Эдуардо няби сита минрена Дима. Пяванда ява” 260 километр. Хибя хоювна ӈэдалёрмам’ ехэрада, вадекарцями’: снегоходан’ хан” вэтабада”. Тикы латат сертавы хан” лабтэй толха”,  няӈота ханзакана мэйравы”. Тикы вэталавы ӈамгэ рессорада юӈгу, ӈэдалёванд ямбан хаюрта лахацие мал” толаӈгуд, мани’ сидни’ тотрев ир мирета фото-, видеотехниканд няримна ядерта. Тикы хавна, буран’ хано’ пуд мани’ ӈэдалёсь ханхаюни’ вэтыхынзь’. Ти, сидя мотомюдӈэ вэталайнаць”Мимана ямбан ӈопой ёӈорэй нултаваць”. Яр-Саляхад 63 километрахана ӈэда Порца-яха’пэндъяхана сяйӈаваць”. Пэнхъям’ пэрцяӈэ Костя’ неня Алена манзара, пыда мята’ тер’ ня таминдо’ тикана иле”.Порца-яха’пэндъя (телефонхана сертавы тадта”ма).Пи’ ямбан ӈэдалываць”, мякна хубтыхы 11 часхана тэвынаць”. Таняна сидна” мале” ӈатевы” Маманька (тарем Костя’ небям’  Софья Нюмземнам’ нюмдеби), Наче (тарем Костя’ нисям’ Ачембойм’ пэрӈа), няхар” ӈацекы: Хасавако (6 пода), Семёнко (5 пода) и Пэдавако (3 пода).Ӈэсына ӈэсь я’ ненадумдамида (координатыда) тарця” N 68º50'20,7” E 069º53'36,8”.Нянда тензибтембими’ мани’ илесь ӈысыми’ харта мюсерта ӈысы. Ӈадьбяна ӈопой мяӈэ ӈава”, хэвханана сабе” мяд юӈгу”. Тына” 500 метра пирувна хадырӈа”. Сие ниць’ иры’ 7 яля маня” нянана” яля’ сава еркана ёльцеяць. Понкая ӈэдалёмяхадана” пэвсюмя’ ёльцянд хонэйнаць”. Пэвсюмя’ няна юркына”, ӈорӈава”, ӈани хонэйна”." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/iar-saliakhana-evy-ty-perti-nenetsie-ed-taslavy-khebidia-ialiakhana-sertavy-tadmama/,Яр-Саляхана ӈэвы ты’ пэрти ненэцие’ ед таславы хэбидя яляхана сертавы тадма’’ма’’.,"ТюконаЯр-Саляхана ӈэвы ты’ пэрти ненэцие’ ед таславы хэбидя яляхана сертавы тадма’’ма’’маниеда’’.Мани’тадри хардан’ӈани тутани’, тэмдортани’. Та ёльцяӈгана падвы комментарийда’’ манэтани’, хэтаӈгуни’, тикы хавна ханзер’’ мюсерць пэвами’ вадетани’" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/iar-saliakhana-evy-ty-perti-nenetsie-ed-taslavy-khebidia-ialia-ani-khurkari-iun-/,Яр-Саляхана ӈэвы ты’ пэрти ненэцие’ ед таславы хэбидя яля. Ӈани хуркари юн ”,"Сие ниць’ иры’ 5 яляхана Яр-Саляхана ты’ пэрти ненэцие’ ед таславы хэбидя яля ӈась. Салехардан’ манэкава, тикы яляхана хойхад товы ненеця” ӈокась”. Хойхад сидни’ хосая Костя няби Альбина Сэротэтто тоӈаханзь’. Хэвани’ нерня ӈоб хан, тынзя хось тарась. Тикыни’ пювани’ нид хэбидя яля ня”амна сабе нининзь ядэр’. Мани’ харини’ манэсарта ненэцяӈг тэвраван харванами’ юн таня. Сян ялэ’ тяхана 20 бригада’ мядомана ядэрӈанинзь’, теда тикы бригада’ тер” тэхэна пирдыраць нюртей местам’ хана”, ӈани ӈоб снегоходм’ матоӈа”. Хуркари соревнования’ тэнзхана сямянхат ӈокавна нюртей месты ханавы” МОП «Панаевское» тер”. Тикы нина” мал” поздравлейдамбина”.Сие ниць’ иры’ 6 яляхана мани’ хоян’ хаяни’, таняна ямбъя мюсермами’ пяӈгуни’." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/tybertia-ialia-video/,Тыбэртя' яля' видео,"Тыбэрти’ хэбидя яля’ня’’амна сертавы видео, тиканаӈэдаӈembed video plugin powered byUnion Development" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/tybertia-ialia/,Тыбэртя' яля,"Ты’ саполана’ иры’ 28 яляхана Салехардахана выӈгана илена ты’ пэрти ненэцие’ ед таславы хэбидя яля н,ась. Тарем хамеда Н,эрм’, Сибирь’ няна тикы яля ненадо хэбидя ялян,э толабада. Мале ӈахакуй похот советской ила мальн,гэхэт таняна яля. Хэвы юр’ по’ (век’) пуданахад тикы ялям’ теда ханзер мэн,ава’’, тарем мэць пявэдо’. Сян по хэбтаӈо, маня’’ Ямал’ терӈэ сямянхат ӈатена ялява’’. Етя луца падаркана таславы яляда яӈгу. Хусувэй районхана харто’ мале ӈахакуд таславы яляхана мэӈадо’. Тикы яля яра’ иры’ еркы яляхад мэць пясетыдо’. сямян ӈахана илена, итя ӈабтеня ид хэвхана мюсерта тыбэртя’’ ты’ ниць ирыхына тикы ялямдо’ мэцэтыдо’.Хэбидя яляна хойхана илена ненэця’’ ныхыдо’ мэн,а’’, паныдо’ манэлабтамби’’, нидо’ ядабтамби’’, тарана н,аводамдо’ тэмдаби’’. Салехардахана тыбэрти’ ялян’ хуркари тэнзм’ мэта хибя’’ малюрн,а’’: ненэй ненэця’’, хаби’’, н,ысма’’. Хурка н,эбта н,од тэбэрти’ вадавна тикы хэбидя яля харад’ тер няюцей сядон,а: маркана илена хибя’’ н,об тарем тикы ялям’ ёльце мэнедо’.Салехардахана хэбидя ялям’ Полябта’ яха’ салаба’  ниня н,эсьты, харад’ иба сей’ няюна. Хэбидя ялян’ турти’ ед мядо’ мярсеты’’.Ерво’ ед сертавы мядСалехардахана нюдямбой хардаха’’ манэкава тыбэрця’’ харад’ терхад тянёць’’. Пыдо ты н,эхэна, снегоходхана турн,а’’. Мирад’ ед ханханато’ едэйкован харвана ненэцие’ едэйкултамби’’ тикы хавна нертен,гурн,а’’Хойхад товы ненэця’’ ты’ н,амзи, халэ, ханеди’ н,амзи, ты’ хобад сертавы н,аво’ тэмдарамби’’Хой’ тер’ не хэбидя яляхана едэй ембдярто’ тохоцяд’’ тэмда пирта’’. ЯНАО’Приуральской районхана не’ ембдярканато’ Средней Азия’, Китай’ няд тэвравы падвы, ябереня тохоця’’ мэн,а’’Н,ысма’ не пэ’ хоювна мюсерта ненэй не’’ тотрев, сыра ёльцьн,гана мальци’ мэн,а’’. Мальцито’ сёбя сэр, нимнянда падвы тан,гана серибтимбидо’Сямянхат савовна маниенидо’ тэхэна пирдырмаСаць н,арка матоцэй. Салехардахана тюку по небой’ тотрев Матвей Салиндер матон,адась" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/20-brigadakhana/,20 бригадахана,"Сие ниць’ иры’ 1 яля. Мани’ лэркабт’ ЯНАО’  губернатор’ социальной политикам’ минрена ервота’ ня «Ярсалинской предприятияхана»ӈэда 20 бригадан хаяваць’’. Таняна мале тада по’ ямбан нюдякоӈацекы’ тохолколава манзара. Мани’ проектни’ мима ямбан бригадахана ниня мэна тыбэртяхана мюсертани’.Ӈадьбата ханзер’’ нюдякоӈацекы’ тохолколава бригадахана манзаравамда манэць тарась. Ямальской районхана тет тарця тохолколава, тадри самляӈгумдейӈадимда – тикы мани’ сертавандами’.Коллегияхана сидя юд мян ненецьНюдякоӈацекы’ тохолколава’ воспитательница Анастасия Худи. Пыда нермбэрця’ (бригадир’) не.Ӈацекы’ харта мякнанда тохоламбидаНастя тоходанва, яляӈаво’ пэрма’ ня’’амна лаханакурӈаНастя’ тохолколавахананда 9ӈацекы’’. Маня’’ тована’ мальӈганаӈысыхына 5ӈацекы’’ӈэвысь’’,ӈанидо’ товдавэй’’, мядото’ няӈахат яхадандо’ нивыд ямда’’. Кристина няби Денис Настя нюху’. Хойхана иленаӈацекы школа’ ила’ няю хамедава’ е’’мня, луца вадам’, буква’’, цифра’’ тохолавандо’ е’’эмня нулевой классан’ӈабтамбсетыдо’. Настя вадаханаӈацекы таминдо’ 1 классан’ хэбто’ тара’’.Тикакоця «Спартакан’» нята. «Ненэй ненэцие» экспедицияха мэнаха’ ня манэкава, хойхана илена ненэця’’ футболм’ ни манэсарцьту’’Нябиюм’ снегоход тыбэрци’ яляхана матомы. Яр-Салехана сие ниць’ иры 5 яляханаӈэванда тыбэрци’ яляхана 20 бригада’тер”ябамдо’ӈани мэманзь пэрӈадо’. Пыдо’таняна ябдая’’!Лекар’ нехе’.Ӈаниӈысы ня’’ана хаӈгурти’ таняб’’  танямна ядерцетыхи’Ерво’ е’’эмня ёрколавам’ манэлабтамбиць’’. Ямданава ёльцӈгана ханхад ва’’ам’ сертаби, сидя малхаданда иняхана сярыбада. Мюдхана тараванда ты’’ тикы ва’’ад’ мю ёркалпидо’. Ва’’ад’ мю ниня ереберцидо’ хасава’’ тынзяхана яркорпидо’" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/press-konferentsiia/,Пресс-конференция,"26 мартхана ЯНАО’ образования’ департаментаментхана пресс-конференция ӈась. Тикана округхана хойхана тохолкова таддикахад мани’ экспедицияни’ пэва ня’’амна лаханакурӈаць’’. Конференц-залхана «Ненэй ненэцие» нюбета проектаха нядаӈгода хуркари ерв’’ мэць’’. Нюртей лахана пэвы образования’ Департамент’ региональной отделнда ерв Григорий Васильевич Лымар. Пыда Ямал няна хойхана тохолкова ня’’амна лаханась. Хойхана интернет, спутниковой мун’ пя’’ мэмам’ информационной технология’, связь’ Департамент’ ерв’ Павел Владимирович Космовский вадеӈадась. Тыбэрти’ илам’, культурам’ тохоламбва серо ня’’амна Замятин Дмитрий Олегович лаханась, пыда наука няби инновация’ департаментхана ӈэда научной-технической политика, научной управление ерв. Тикы хавна савари вадахана хомбдини’ «Арктикам’» нюбета Межрегиональной экспедиционной центр’ ерв Константин Анатольевич Ощепков, Галина Константиновна Вальгамова (тулырто’ тянё ӈэрм’ тер ненэцие’ серо’ тасламбада Департаментхад мэна), Образование’ тяха минрева’ (развитие’) региональной институт’ этнокультурной образование’ ерв’ мартьхы (заместитель) Валентина Нелековна Няруй.Сомбовна тикы’ ня’’амна тасий ссылкавна тола пиртыда’’:http://sever-press.ru/obshchestvo/nauka/item/9399-sankt-peterburgskie-etnografy-pobudut-kochevymi-uchitelyamihttp://sever-press.ru/obshchestvo/nauka/item/9404-nastoyashchikh-lyudej-obespechat-v-yamalskoj-tundre-internetom-i-svyazyuСидни’ нядабада ненэцие’’, организация’’ савари вадарихина вадеяни’, хоян’ хэвани’ нерня хусувэй сидни нядабавы хибяри’ ня’’амна ӈокамбовна паднангуни’.Г. В. Лымар, «Ненэй ненэця’’» экспедицияхана манзаранаха’.Сятаняюд маханяю сырап маниенида’’ П. В. Космовский, Д. О. Замятин, К. А. Ощепков.Сятаняюд маханяю сырап маниенида’’ Г. К. Вальгамова, В. Н. Няруй." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/esia-sekhery/,Еся сехэры,"2015 по’’яра’иры’’27 яля пэвсюмяняӈы. Обскаям’ нюбета нулӈгалва (станция), пихий тецьдада -23, саць мертя. Тюку тадмахана газпромовской поездм тадтикахад ӈэрм’ няна ӈэда еся сехеры’ нюртей мал (Обская — Карская). Тикы еся сехэрыЯ’мал’яля’ падё’ няӈы пелянанда ӈа, тикы сехэрэвна хойхы мяни’ тер Альбина, Хасавако тадтикахад ирида Ӈаче ӈэдалайдаць’’. Саць сава вади’ еся сехэрэхэна манзарана ненэцие ед ӈэдабтамбива. Маня’’ сиддна’’ вули савовна няӈа’’, пыдо’ падарканандо’ 400кг поездан’ пэмба пирӈадо’ (маня’’ мэвэва’’ 500кг мян.) Тикы пэ’’мына’’ навар’’, ӈамгэри’’, хойхана ӈацекы тохолко мэманда падар’’." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/ani-torova/,Ӈани′ торова″!,"Ямало-Ненецкой автономной округ′ ӈарка хардахад – Салехардахад лаханани’. Тикана тамна сянхав яля мыӈгуни’, серони’ тасламбаӈгуни’. Тикахад иле’’мя ялэни’ падарм’ падыба пэйни’!" http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/khoian-khanavnda-avar/,Хоян′ ханавнда ӈавар″,"Тюку яля мяни ерв не Альбина ня хоян ханавнда ӈаврадами пэрӈанинзь. Мани мэсь мяни тер ӈани нито тотрев Лабытнанги пэндъяхана тэмдорӈа. Таняна ӈавар мирци. Мани’ тада по’ ямбан ӈаврадми тэмдабининзь. Макароӈ, рис, юр, сакар, сяй, хэлесь, печенье, молока, евэйн пядыбада, хасуй лук… Аля списокн тарана ӈамгэри падвы.Ӈанияляна няньри пэндъяхана тэмда тараӈгу, тада по ямбан 800 нянь тараӈгу. Хойхана иленя ненэця’’ таросяда ӈаво’ вуни тэмдабю’’. Хой илаӈгана тарана ӈамгэрири тэмдаба пэрӈа’’. Хоян’ ханавнда тада по’ ямбан ӈаврани’ мир’’ 30 ёнарӈэ харва." http://www.yamalexpedition.ru/nen/blog-nen/sider-siivnia-adda/,Сидер си″ивня ӈадьда″,"Салехардахана савовна нята няхаюни’ мят’ нултаминзь’. Тикы Марина Лонгортова няби Игорь Новиков. Пыди’ мяти’ сидер’ сихид мар’’ вули савовна ӈади.Шайтанка’ яха’ вархана хэхэ’ мядм’сертаби’’.Хардо нимня пирцякая пул’ ниня ӈэда «Факел» ресторан ӈади. Тикы пул Шайтанка яха нимня сертавы, пирдада 50 метра."